Суниця садова – культура, яка не терпить компромісів. Або ти контролюєш кожен параметр щодня, або втрачаєш урожай. Британський агроном-консультант Джеремі ДАРБІ знає це краще за інших: понад 45 років він працює з ягідними господарствами по всій Європі та бачив усі можливі помилки, пише agronews.ua.
Він розповів, як звичайний неопалюваний пластиковий тунель без складної автоматики та дорогого обладнання здатен давати якісну суницю впродовж п’яти місяців поспіль і чому цей шлях вимагає дисципліни, якісної розсади та щоденного контролю. За словами експерта, секрет не в технологіях, а у системі мислення.
Джеремі Дарбі – людина, яку в ягідному світі Великої Британії знають усі. За плечима він має понад 45 років у галузі вирощування ягід, фруктів і роботи з розсадниками ягідних культур. На конференції HORTITECH UKRAINE 2026, яка відбулася 26–27 лютого в Тернополі та зібрала близько 450 учасників з усіх регіонів України, він виступив із докладною доповіддю про систему вирощування суниці садової в неопалюваних пластикових тунелях.
«Ця низькотехнологічна система, яку ми називаємо low-tech, дозволяє отримувати у більшості кліматичних зон України врожай з середини травня до середини жовтня. А це близько п’яти місяців якісної продукції з однієї посадки суниці, – наголосив британський консультант».
Основа системи – модульний плівковий тунель, ремонтантні сорти нейтрального дня, щорічна посадка замороженої касетної розсади, вирощування на кокосовому субстраті у жолобах або на столах і крапельне зрошення з точним контролем параметрів. Звучить, можливо, доволі просто, проте кожен із цих елементів вимагає чіткого дотримання технології.
Сезон у low-tech тунелі не розпочинається з посадки. Спочатку – завершення зимового режиму та підготовка інфраструктури. Взимку плівка з тунелю знімається та скручується, а система зрошення зливається. Але старі рослини після збору врожаю навмисно залишають на місці – вони утримують жолоби та підтримувальні стрічки від пошкодження вітром.
«Якщо прибрати старі мати з рослинами ще з осені чи взимку, є ризик того, що сильні пориви вітру просто поривають ваші столи та лотки, – пояснив Джеремі Дарбі. – Тому перш за все після зими треба прибирати старі рослини, рослинні рештки та провести санацію тунелю».
Прибирання решток – це не лише естетика. Це принципове агрономічне рішення, яке забезпечує зменшення ризику перезимівлі шкідників і збудників хвороб. Після санації на ґрунт можна вносити гербіциди – як контактні, так і ґрунтові системні препарати. І лише після цього натягується нова плівка і розкладаються мати.
Для вирощування суниці Джеремі Дарбі рекомендує спресовані мати з кокосового торфу зі стандартним розміром 100 х 15 х 10 сантиметрів. Перед посадкою їх обов’язково потрібно ретельно зволожити.
«Плануйте приблизно 25 літрів розбавленого розчину кальцієвої селітри на один метр мату, – уточнив під час свого виступу британський консультант. – Розводимо до одного відсотка та проливаємо мат, звертаючи особливу увагу на краї та кути – вони часто залишаються сухими».
Процедура зволоження триває два дні, а полив відбувається кожні дві-три години. Після цього перевіряються показники EC субстрату та дренажної води. Навіть якщо на упаковці написано, що мат вже «буферизований», Джеремі Дарбі радить не покладатися на це сліпо: у практиці навіть буферизовані мати нерідко мають підвищену кислотність, тому додаткова перевірка перед посадкою – обов’язкова.
Важливою є й кількість рослин на мат: для ремонтантних сортів оптимальною вважається схема шість рослин на метр погонний. Вісім – уже забагато, адже ремонтантні сорти мають потужний вегетативний ріст і потребують більшого простору.
Один із найгостріших практичних акцентів доповіді – питання розсади. Система тривалого сезону побудована на використанні замороженої касетної розсади. В Україні такий садивний матеріал поки що не виробляється, тож його доводиться імпортувати, а це доволі недешево.
«Важливо розуміти: серйозні європейські розсадники не чекають вашого замовлення в березні, – наголосив Джермі Дарбі. – Замовлення потрібно робити в жовтні-листопаді попереднього року, тобто за 14 місяців до поставки. Десь у цей час нарізаються вуса для майбутньої розсади, і тоді ж ви сплачуєте перші 33 % вартості замовлення. У грудні розсада закладається на зберігання у холодильник – і тоді оплачується друга третина. Остаточний розрахунок відбувається при отриманні».
Це не просто торгова практика – це система, яка гарантує, що матеріал буде вирощено саме для вас, у потрібній кількості та якості. Цільова продуктивність посадки – дві тисячі касет на одну людину за восьмигодинний робочий день. Перед посадкою касети обов’язково розморожують. Важливо також обрати правильну глибину: верх кореневої грудки має бути рівно на рівні поверхні субстрату.
Після посадки проводиться важлива агрономічна операція, яку Джеремі Дарбі характеризує як суттєву конкурентну перевагу, – укриття агроволокном. Полотна завширшки 12 метрів накривають по п’ять-шість рядів одночасно – від землі з одного боку, через столи і до землі з іншого боку.
«Ця низькотехнологічна система, яку ми називаємо low-tech, дозволяє отримувати у більшості кліматичних зон України врожай з середини травня до середини жовтня. А це близько п’яти місяців якісної продукції з однієї посадки суниці, – наголосив британський консультант».
«Агроволокно може прискорити отримання першого врожаю на сім-десять днів, – наголосив під час свого виступу консультант. – Це суттєво, якщо ви хочете вийти на ринок раніше за конкурентів. Агроволокно залишають на рослинах до появи першої відкритої квітки. Якщо потрібно проводити обприскування фунгіцидами чи іншими препаратами, полотна акуратно розтягують, проводять обробку та знову укривають. При ризику весняних приморозків агроволокно, яке залишилося в тунелі, швидко повертають на місце».
Паралельно (у березні та квітні) тунелі закривають з торців дверима. Механічні рулонні двері – найефективніший з огляду на витрати праці варіант. Вентиляційні отвори у верхній частині дверей забезпечують базовий повітрообмін, а самі двері відчиняють лише для обприскування або після завершення ризику приморозків.
Окрім того, Джеремі Дарбі розповів про «французькі» або телескопічні тунелі з низькими столами. Вони швидше прогріваються зсередини, а мати, розташовані ближче до підлоги, краще утримують нічне тепло. Проте є один недолік: при збиранні доводиться нахилятися, тому популярність таких конструкцій серед збирачів обмежена.
Тривалий сезон – це й тривалий тиск шкідників, тож ключова загроза в цій системі – трипси. Пік їхньої активності припадає на кінець червня і триває близько двох місяців.
«Щоб довести рослини до жовтня у здоровому стані, потрібно працювати на випередження, – наголосив під час свого виступу Джеремі Дарбі. – Тому два-три рази за сезон потрібно заселити у тунель корисних ентомофагів».
Арсенал біологічного захисту передбачає паразитичних ос проти попелиці, кліщів Phytoseiulus persimilis проти павутинного кліща, а також Amblyseius cucumeris та A. «californicus» проти трипсів. У тунелях практикується й висаджування квіткових рослин, зокрема, алісуму, для приваблення сирфід, личинки яких поїдають трипсів і попелицю.