Клімат на півдні України щороку змінюється і все більше нагадує клімат субтропічних країн, як Іспанія чи Греція. Південь Одеської області вже потрапляє в зону ризикованого землеробства. До того ж традиційні зернові культури, які зараз вирощують, дають низький прибуток. Однією з альтернатив є мигдаль.
Про це повідомляє Південь Сьогодні. Так, наприклад, садівник із села Катлабух Ізмаїльського району Володимир Балабан заклав мигдалевий сад 4 роки тому, висадивши на богарі. Аграрій каже, що починаючи з третього року в посушливих умовах без зрошення можна вже отримувати з дерева стабільний урожай 10 кг з добре розвиненим ядром.
«Це дає змогу нам не лише зайти на внутрішній ринок і забезпечити його власним продуктом, своїми ядрами, а й на майбутнє, через 20-30 років. Повірте, протягом щонайменше 20 років ми будемо зайняті лише тим, щоб забезпечувати внутрішній ринок», — каже аграрій.
Загалом минулого року Україна імпортувала близько 4 000 тонн ядер мигдалю. І спостерігається тенденція до збільшення попиту, зазначив Володимир Балабан. Додає, що мигдаль маржинальна культура, і для аграріїв півдня — з наявними ґрунтами та посушливим кліматом — дасть можливість заробляти.
Члени Української горіхової асоціації вже переймають досвід країн, які є лідерами з вирощування мигдалю, зокрема Іспанії. На півночі цієї країни такий самий клімат, як на українському півдні: вдень спека, а вночі прохолодно.
«Чим більше площ під мигдалем, тим вища рентабельність цієї культури і тим нижчі витрати на вирощування горіха. Подорожуючи з півдня на північ Іспанії, ми бачили, що в середньому, залежно від віку саду, вже з п’ятого року можна отримувати від 1,3 до 1,5 тонн з гектара. Якщо говорити про зрошення, то воно починається з шостого року і далі, з врожаєм від 1,7 до 2 тонн ядер з гектара», — розповів аграрій.
Каже, що європейські горіхівники вже навчились заробляти не лише з чистого ядра мигдалю. Нині є тенденція використовувати зовнішні оболонки, яких може накопичитись до 3 т/га, для виробництва пелет чи брикетів.
Найновіші сорти іспанського мигдалю самоплідні, пізньоквітучі та стійкі до морозів. Завдяки пізньому періоду цвітіння вони уникають заморозків, досягаючи цього на четвертий рік після посадки на богарі. Завдяки співпраці з іспанським інститутом CEBAS-CSIC новітні сорти мигдалю вже офіційно внесені до державного реєстру України.
«Ця культура дозволяє нам диверсифікувати наш бізнес, відходячи від культур, які вже не мають стабільності в попиті чи ціні», — підсумував Володимир Балабан.