Фото: із відкритих джерел
У префектурі Ібаракі кооператив JA Hokota у сезоні 2025/2026 проводить випробування запилення динь у теплицях за допомогою дзюрчалок як альтернативи медоносним бджолам. Паралельно ще одна група виробників тестує підхід на полуниці.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
У Японії стартував пілотний проєкт із запилення тепличних культур дзюрчалками (hoverflies). Про випробування у травневому випуску 2026 року написала Japan Agricultural Newspaper (Nihon Nogyo Shimbun), зосередившись на кооперативі JA Hokota (префектура Ібаракі) та його роботі з новим для місцевого ринку запилювачем.
JA Hokota, за даними публікації, є першим у країні за обсягами відвантаження дині. Кооператив об’єднує близько 170 виробників, має майже 94 га під культурою та річні продажі на рівні майже 2,1 млрд єн (орієнтовно 640 тис. ящиків по 5 кг).
Випробування запилення дзюрчалками запустили на сезон 2025/2026. У матеріалі зазначається, що, як і в багатьох країнах, японський сектор стикається з дефіцитом медоносних бджіл, що підштовхує виробників шукати альтернативи. Пропозиція використати дзюрчалок надійшла до JA Hokota через японського дистриб’ютора запилювачів API (місто Ґіфу), який співпрацює з Polyfly.
Цього року, за інформацією джерела, п’ять виробників проводять випробування на дині, ще п’ять — на полуниці. Таким чином, тестування охоплює дві культури, які мають значну частку у тепличному виробництві країни.
У публікації Nihon Nogyo Shimbun серед відмінностей дзюрчалок від медоносних бджіл названо те, що їхня активність не залежить від погодних умов, а також відсутність жала — фактор, важливий для безпеки працівників у теплицях. Водночас зазначається й особливість біології: через відсутність інстинкту повернення до «домівки» їх не можна керовано утримувати у вуликах так, як бджіл. Натомість дзюрчалки залишаються активними на культурі, доки є квіти, забезпечуючи безперервне запилення.
«Хоча ми все ще на етапі тестування, у мене є відчуття, що робота із запилення просувається більш плавно, ніж із медоносними бджолами», — зазначив президент “динного” підрозділу JA Hokota пан Наґаміне.
Що це може означати для тепличних господарств
Описаний пілот показує практичний інтерес до альтернативних запилювачів у ситуації, коли доступність медоносних бджіл стає проблемою. Для тепличних виробників потенційно важливими виглядають два аспекти, на які звертає увагу джерело: стабільність активності запилювача та безпека роботи персоналу (через відсутність жала). Водночас організація процесу відрізняється від «вуликового» підходу, що може вимагати іншої схеми використання запилювачів у теплиці.