Про це розповіла керівник групи в Команді підтримки реформ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Марія Ярошко у Facebook.
Вона зауважила, що головна зміна стосується сумішей меду: відтепер на етикетці обов’язково повинні зазначатися всі країни походження меду із зазначенням їхньої частки у продукті. Країни мають бути вказані у порядку спадання частки в суміші.
«Такий підхід покликаний забезпечити більшу прозорість для споживачів і посилити боротьбу з фальсифікацією продукції», – пояснила експертка.
Окрім цього, нові правила передбачають:
• удосконалення системи контролю автентичності меду та виявлення домішок цукру;
• створення єдиних підходів до простежуваності походження меду;
• формування спеціальної HoneyPlatform при Європейській комісії за участю держав-членів, науковців, лабораторій, представників галузі та громадянського суспільства;
• можливе створення загальноєвропейської системи простежуваності меду від пасічника або імпортера до кінцевого споживача.
Марія Ярошко наголосила, що бджільництво залишається важливим складником Спільної аграрної політики ЄС (CAP). З 2023 року підтримка сектору здійснюється через національні стратегічні плани CAP, які включають широкий спектр заходів: навчання та дорадництво, боротьбу з хворобами бджіл, відновлення пасік, підтримку лабораторій, наукові дослідження, маркетинг продукції та підвищення її якості. Річний бюджет підтримки бджільництва в ЄС збільшено з €40 млн до €60 млн, а країни-члени можуть додатково співфінансувати такі заходи на рівні до 70%.
Читайте також: Євроінтеграція: реєстрація пасік в Україні стане обов’язковою
«Для України ці зміни мають особливе значення в контексті європейської інтеграції. Нові вимоги до простежуваності та маркування меду поступово формують майбутні правила гри на європейському ринку. Водночас розвиток сучасних систем контролю якості, підтримки пасічників та захисту запилювачів є важливим складником підготовки українського сектору бджільництва до повноцінної інтеграції в аграрний простір ЄС», – пояснила експертка.