Огляд AgroPages описує, як інгібітори HPPD (HRAC Group 27) розвивалися у шістьох хімічних сімей і як окремі діючі речовини формують різні виробничо-торговельні моделі в Індії. Окремий акцент — на розширенні сценаріїв застосування в рисі, зокрема на переході до фоліарних обробок для окремих нових молекул.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Інгібітори 4-гідроксифенілпіруватдіоксигенази (HPPD) залишаються одним із напрямів, де триває структурна інновація в гербіцидах. За класифікацією HRAC (2026) усі HPPD-інгібітори належать до Group 27 і діють через блокування ферменту HPPD. Унаслідок цього порушується біосинтез пластохінону та каротиноїдів, а нові тканини рослин проявляють характерне «вибілювання» за освітлення з подальшим некрозом уражених ділянок.
Матеріал AgroPages також показує, що завершення патентного захисту для окремих сполук змінює ринкові можливості, але саме по собі не гарантує «відкритості» виробництва та ланцюга постачання: для різних молекул в Індії складаються різні моделі — від локального синтезу технічної речовини до контрактного виробництва чи переважно формуляційної ролі.
Шість хімічних сімей Group 27 і паралельний розвиток продуктів
За підходом HRAC 2026 Group 27 поділяють на шість хімічних сімей: Pyrazoles (procide), Triketones, Triketones (procide), Pyrazoles, Isoxazole, Azole Carboxamide. В огляді підкреслюється, що для HPPD-гербіцидів некоректно говорити про «перше/друге/третє покоління» як про послідовну заміну: різні хімічні маршрути розвивалися паралельно, частково перекриваючись у часі, а «зрілі» молекули продовжують реєструватися та формулюватися поряд із новими, які заходять у нові культури та сценарії застосування.
Комерційне застосування HPPD-інгібіторів як гербіцидів, за оглядом, починалося з ранніх піразольних продуктів наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років (зокрема для рисових чеків), але формування глобального ринку HPPD значною мірою пов’язують із появою трикетонів. Серед ранніх трикетонів згадано sulcotrione (вихід на ринок близько 1990 року) та mesotrione (виведений у 2001 році; розглядається як важливий елемент післясходового контролю бур’янів у кукурудзі). Далі лінійка трикетонів розширювалася (зокрема tembotrione, bicyclopyrone, tefuryltrione, fenquinotrione), а окремі продукти мають статус procide (наприклад benzobicyclon), тобто потребують перетворення в рослині для прояву дії.
Окремим маршрутом у матеріалі названо ізоксазоли (isoxaflutole, запуск у 1996 році), де цінність продукту описують не лише через активність однієї діючої речовини, а й через можливість поєднання із сейфенерами, формуляційними системами та подальшими HPPD-толерантними ознаками культур. Також згадується розширення сімейства до azole carboxamide — прикладом є iptriazopyrid із «triazolo pyridine-8-carboxamide» ядром, пов’язаним із N-oxadiazole замісником.
Рис: від «водного шару» до фоліарних обробок
AgroPages наголошує, що застосування HPPD-інгібіторів у рисі не є новим: низка діючих речовин (зокрема pyrazolynate, benzobicyclon, tefuryltrione) історично розроблялися під системи внесення у затоплених чеках із фокусом на безпечність для культури та контроль бур’янів у водному середовищі. Для fenquinotrione в огляді окремо зазначено, що безпечність для рису була ключовим критерієм відбору, а селективність досягали через метаболічні механізми.
Водночас «помітною зміною» автори називають розширення HPPD у сценарій обробки по стеблу й листку в рисі. У матеріалі наведено приклад iptriazopyrid: дослідження, опубліковане у 2025 році, описує його як молекулу, спеціально розроблену для фоліарного застосування в рисових посівах. Nissan Chemical позиціонує iptriazopyrid як перший гербіцид Group 27 для фоліарного внесення в рисі — на відміну від попередніх підходів, орієнтованих переважно на «водний шар».
Огляд пояснює, що фоліарний сценарій у рисі висуває інші вимоги до селективності: діюча речовина має бути вибірковою з погляду поглинання листком, транспорту в рослині та метаболічних відмінностей між культурою і бур’янами. За даними згаданого дослідження, iptriazopyrid демонстрував сильнішу «жовтильну» активність проти barnyard grass, ніж mesotrione (приблизно на рівні 1/10 концентрації mesotrione), при цьому залишаючись високоселективним до рису. Метаболічні спостереження вказують на різницю: у barnyard grass сполука майже не метаболізується, тоді як рис здатен швидко метаболізувати й переводити її в неактивну форму. Також у матеріалі зазначено, що кристалічна структура та аналіз ферментативної кінетики підтвердили: iptriazopyrid є slow-binding інгібітором HPPD.
Індія: як різні молекули формують різні «доріжки» ланцюга постачання
У частині про Індію AgroPages розглядає п’ять молекул як показові для різних промислових траєкторій: mesotrione, tembotrione, topramezone, benzobicyclon, isoxaflutole. Автори підкреслюють, що оцінка «відкритості» ринку не зводиться до одного індикатора: аналіз ведеться за п’ятьма вимірами — реєстрація технічної речовини, локальне виробництво, забезпечення інтермедіатами, імпорт/експорт технічної речовини, а також відносини з постачанням від оригінатора. Вікно спостереження для торговельних даних у матеріалі обмежене періодом 2020 — березень 2026.
Mesotrione: кілька паралельних ланцюгів — від експорту технічної речовини до формуляцій
Mesotrione (трикетон; запуск близько 2001 року) в огляді описано як «зрілу» діючу речовину для післясходового контролю бур’янів у кукурудзі; зазначено, що у 2023 році її глобальні продажі перевищили US$700 млн. Адміністративний період захисту, за матеріалом, завершився у 2012, що відкрило шлях до розвитку генериків.
Для Індії наведено такі елементи ланцюга:
- з 2020 року в Індії видано 24 реєстрації технічної речовини mesotrione, з них 17 — за секцією 9(4);
- до 2024 року річний експорт технічної речовини оцінено як «приблизно 200 т», а у 2025 році — «близько 700 т», переважно до США;
- для виробництва імпортували ключовий інтермедіат 2-Nitro-4-Methylsulfonylbenzoic acid (CAS 110964-79-9), головно з Китаю.
Огляд описує три паралельні моделі: (1) імпорт інтермедіату з Китаю, синтез технічної речовини в Індії та експорт (згадані Gharda, Hemani, Parijat; разом — понад 90% експорту технічної речовини mesotrione з Індії); (2) імпорт технічної речовини з Китаю, формуляція в Індії та експорт готових препаратів (приклад — UPL, де понад 90% експорту до США — це формуляції); (3) постачання оригінатора — Syngenta імпортує оригінальну технічну речовину зі Швейцарії для внутрішнього попиту Індії.
Tembotrione: хвиля реєстрацій і нарощування передумов для локального виробництва
Tembotrione (запуск у 2007 році) в огляді подано як важливий післясходовий HPPD-гербіцид для кукурудзи; зазначено, що у 2023 році глобальні продажі становили «приблизно US$200 млн». Ключовий патент, за матеріалом, завершився у 2019.
- в Індії з 2020 по 2023 роки видано лише 7 реєстрацій технічної речовини, але з 2024 року темп різко зріс: 12 реєстрацій у 2024-му, 8 — у 2025-му, і 13 — станом на вересень 2026 року;
- станом на серпень 2026 року 37 із 40 реєстрацій технічної речовини належать до категорії локального виробництва section 9(4) TIM (тобто 92,5%);
- згадано зростання кількості індійських імпортерів інтермедіату 2-chloro-4-methanesulfonyl-3-[(2,2,2-trifluoroethoxy) methyl] benzoic acid (CAS 120100-77-8) — від кількох компаній у 2022 році до «майже 10» у 2025-му, переважно з постачанням із Китаю.
Описані три риси ланцюга: (1) імпорт технічної речовини оригінатора (понад 90% імпорту Bayer за 5 років — зі США) з подальшим використанням/формуляцією в Індії (у матеріалі наведено приклад бренду Laudis Tembotrione 34.4% w/w SC); (2) формування локального генеричного виробництва через імпорт інтермедіату та синтез технічної речовини в Індії (згадані Best Agrolife, Krishi Rasayan, Heranba, Indogulf); (3) контрактне виробництво — PI Industries експортувала технічну речовину до Bayer для подальшого руху в європейський хаб.
Topramezone: генерики «на старті», тоді як експортний канал контролює група оригінатора
Topramezone (запуск у 2006 році) — піразольний HPPD-гербіцид для післясходового контролю бур’янів у кукурудзі. У матеріалі зазначено, що патент на сполуку завершився у 2018, але оригінатор зберігає бар’єри на рівні продукту через подальші патенти (кристалічна форма, тип формуляції).
Для Індії наведено, що з 2020 року видано 28 реєстрацій технічної речовини, з яких 24 — у категорії section 9(4) TIM, а 15 нових реєстрацій припадають на 2026 рік. Водночас, за митними даними, ключовим експортером фактично виступає SRF, причому майже весь експорт викуповує BASF Group (близько 97,8%), а основні напрямки — Нідерланди та Німеччина (згадано також невеликі потоки до Китаю, Сінгапуру та Індонезії).
Окремо зазначено, що група індійських компаній (у матеріалі — 13, серед яких Bharat Rasayan, Willowood, Unikil, Ichiban) з 2024 року почала імпорт ключового інтермедіату (CAS 223646-24-0), із сукупним обсягом «близько 50 т» за 2024–2026 роки; також згадується імпорт піразольного інтермедіату 5-Hydroxy-1-methylpyrazole (CAS 33641-15-5). Висновок огляду: генеричне виробництво для внутрішнього ринку перебуває на ранній стадії, тоді як експортно орієнтоване виробництво технічної речовини інтегроване в глобальний ланцюг оригінатора.
Benzobicyclon: без реєстрацій у країні, але з помітним експортом технічної речовини
Benzobicyclon (трикетон-procide; запуск у Японії в 2001 році) описано як HPPD-інгібітор для рису (контроль бур’янів на ранніх стадіях до- та післясходово). Ключовий патент, за матеріалом, завершився у 2014. В Індії, за оглядом, не видно реєстрацій технічної речовини чи формуляцій, а імпорт зразків технічної речовини — обмежений. Водночас зазначено «масштабний експорт» технічної речовини, який переважно здійснює PI Industries: близько 400 т, з яких 92% — до Японії та 8% — до Південної Кореї.
Isoxaflutole: роль Індії — переважно формуляція та експорт
Isoxaflutole (ізоксазол; запуск у 1996 році) в огляді подано як один із ранніх HPPD-продуктів для масового застосування (кукурудза, цукрова тростина). Зазначено, що його зазвичай застосовують із сейфенером cyprosulfamide, а патент завершився «приблизно у 2012 році». За даними огляду, завершення патенту не призвело до локального виробництва в Індії: станом на вересень 2026 року в Китаї та Індії разом — 95 реєстрацій продуктів, з яких 94 — у Китаї (включно з 10 реєстраціями технічної речовини), а в Індії — лише 1 реєстрація продукту оригінатора (Bayer), без реєстрацій локальних індійських компаній для генеричного виробництва чи локального синтезу.
Що це означає для агробізнесу
Огляд показує дві практичні тенденції. Перша — розширення сценаріїв застосування HPPD у рисі: перехід від «водного шару» до фоліарних обробок потребує іншої селективності та іншого профілю поведінки діючої речовини в культурі й бур’янах (поглинання, транспорт, метаболізм). Друга — нерівномірність «післяпатентного» розвитку: навіть після завершення патенту різні молекули можуть залишатися прив’язаними до певних моделей постачання (контрактне виробництво, експорт технічної речовини, імпорт технічної речовини з подальшою формуляцією тощо), що впливає на доступність продуктів і структуру ринку.