Європейські ціни на вуглець (EUA, контракт на грудень 2026 року), за даними ICE, у червні зросли до рівня €80/т, пише agronews.ua.
Ринок реагував на прорив у перемовинах між США та Іраном, що має послабити ціни на енергоносії, а також на оголошену дату саміту Велика Британія — ЄС 22 липня: під час нього, як очікується, буде укладено угоду про об’єднання UK ETS та EU ETS.
Торги вже досягали таких значень наприкінці травня на тлі анонсованих регуляторних змін щодо викидів вуглецю в Європі та очікування угоди між Тегераном і Вашингтоном.
На кінець поточного тижня (19 червня) ціни на торгах продовжували утримуватися вище €80/т, оскільки ринок очікував ясності щодо реформи ETS та параметрів відновлення роботи Ормузької протоки.
У середині червня Єврокомісія підтвердила, що у липні поточного року представить окрему пропозицію з додатковими контрольними показниками (бенчмарками) для певних галузей промисловості щодо збільшення їхніх безкоштовних квот, а також перегляду вуглецевого ринку блоку.
ЄС цього року планує надати промисловості додаткові безкоштовні дозволи на викиди CO₂, щоб допомогти компаніям впоратися з міжнародною конкуренцією, повідомляє Reuters із посиланням на європейських дипломатів та проєкт висновків для саміту лідерів блоку. Однак цей крок, зауважує агентство, може дозволити компаніям збільшити викиди. План відповідає тиску з боку низки країн, таких як Італія, Польща та Чехія.
Європейські металурги — ArcelorMittal, Thyssenkrupp Steel та voestalpine — своєю чергою, у червні закликали до прагматичних реформ системи торгівлі викидами.
У спільній заяві компаній, зокрема, йшлося: очікується, що згідно з чинною системою ETS собівартість виробництва сталі в ЄС зросте приблизно на 50% до початку 2030-х, що чинить значний тиск на сектор. Також зазначалося, що імпортована сталеємна продукція не підлягає еквівалентним вуглецевим витратам, тоді як європейський експорт сталі з ЄС не користується жодним механізмом компенсації вуглецевих витрат. Тож різке зростання витрат у межах системи торгівлі викидами негативно вплине не лише на випуск сталі, а й на весь ланцюжок створення вартості.
Виробники сталі вважають, що EU ETS має бути узгоджена з реаліями промислової трансформації; зокрема, необхідна тимчасова пауза у зростанні вуглецевих витрат, доки не будуть створені економічно доцільні умови для декарбонізації.
Зупинити зростання витрат на викиди вуглецю закликають і європейські хімічні компанії.