У Держпродспоживслужбі пояснили, як відрізнити сарану від коника та що робити у разі виявлення

Ви зараз переглядаєте У Держпродспоживслужбі пояснили, як відрізнити сарану від коника та що робити у разі виявлення

Фото: із відкритих джерел

Українці дедалі частіше повідомляють про нашестя сарани, яку нерідко плутають із кониками. У Держпродспоживслужбі навели прості ознаки для розпізнавання та алгоритм дій у разі виявлення саранових.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.

Останнім часом українці дедалі частіше повідомляють про нашестя сарани. Через схожість із іншими прямокрилими, зокрема з кониками, ці два види нерідко плутають, хоча вони мають різну поведінку, будову та навіть раціон.

У Держпродспоживслужбі наголосили, що знати ці відмінності важливо, особливо з огляду на те, що деякі види саранових можуть бути небезпечними сільськогосподарськими шкідниками.

Основні відмінності сарани та коника:

  • Довжина вусиків. Сарана (родина саранові) має короткі вусики, які не перевищують половини довжини тіла. Коник (родина коники) має довгі ниткоподібні вусики, які можуть бути довшими за тіло.
  • Забарвлення. Саранові мають переважно буре, жовтувате або зелене забарвлення, що допомагає маскуватися в сухій рослинності та ґрунті. Коники частіше бувають яскраво-зеленими або зелено-коричневими, оскільки живуть у вологіших і зеленіших середовищах — на луках, у чагарниках.
  • Звукова активність (стрекотіння). Сарана видає звуки, тримаючи задні лапки об надкрила. Коники «співають», потираючи крила між собою.
  • Харчові вподобання. Сарана є рослиноїдною, інтенсивно живиться травами, листям і колосками та у великих кількостях може створювати масові зграї й завдавати значної шкоди посівам. Коник є всеїдним: може харчуватися як рослинами, так і дрібними комахами (тлі, гусінь тощо), тому певні види можуть виконувати роль біологічних «санітарів».
  • Поведінка та спосіб життя. Сарана може збиратися у великі зграї та долати значні відстані під час міграцій. Коники ведуть переважно поодинокий спосіб життя та мають обмежену зону пересування.

Алгоритм дій у разі виявлення саранових шкідників

  1. Оцінити чисельність комах. Рекомендується провести візуальну оцінку популяції на ділянці. Орієнтовний економічний поріг шкодочинності: для стадних видів саранових — від 2 до 5 особин на 1 м²; для нестадних видів — від 5 до 10 особин на 1 м². У разі перевищення порогових значень необхідно негайно вживати заходів із локалізації та ліквідації вогнища.
  2. Оповістити компетентні органи. У разі фіксації підвищеної чисельності саранових комах слід невідкладно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування та територіальний орган Держпродспоживслужби.
  3. Провести заходи з ліквідації. Для ефективної боротьби із сарановими необхідно застосовувати інсектицидні препарати, дозволені до використання на території України. Такі засоби мають бути внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до застосування, з обов’язковим дотриманням встановлених регламентів використання та заходів безпеки.

У Держпродспоживслужбі також повідомили, що спільно з європейським проєктом U4SafrFood підготували інфографіку, яка показує різницю між сараною та коником.

Довідково: за результатами багаторічних спостережень, осередки підвищеної чисельності саранових комах в Україні найчастіше фіксуються у плавневих зонах річок Дунай і Дніпро, зокрема на території Одеської, Херсонської та Запорізької областей, на територіях із великими площами очеретяної рослинності, що частково пересихають, а також на занедбаних та необроблених сільськогосподарських землях, кількість яких зросла у зв’язку з військовими діями. Такі екосистеми створюють сприятливі умови для розмноження саранових, особливо стадних видів, які становлять потенційну загрозу для аграрного сектору.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь