Фото: із відкритих джерел
Агроном Альфонсо Морено Родрігес (Cultitecno Asesores) наголошує: Thrips parvispinus практично неможливо «наздогнати» навесні, коли пошкодження вже видно. Вирішальним є протокол підготовки теплиці та перші тижні після висадки, коли шкідника ще можна не допустити до закріплення в культурі.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Трипс Thrips parvispinus у тепличних овочах, зокрема в перці, найскладніше контролювати тоді, коли проблема вже стала помітною візуально. За словами агронома Альфонсо Морено Родрігеса (Cultitecno Asesores), «вікно», яке реально визначає результат сезону, — це тижні до пересаджування та найраніші фази розвитку культури, коли ще є шанс не допустити проникнення, закріплення і розмноження шкідника в теплиці.
«Ви не перемагаєте Thrips parvispinus у квітні — ви перемагаєте його в серпні».
Практика останніх сезонів, на яку посилається фахівець, показує: старт сезону потрібно розглядати як безперервний протокол, де видалення попередньої культури, очищення конструкцій, походження розсади, моніторинг і запуск ентомофагів — частини однієї стратегії. Якщо «провисає» хоча б один елемент, трипс отримує можливість запустити цикл у господарстві, а далі доводиться місяцями стримувати популяцію, яку значно важче локалізувати.
Що вимагає обов’язковий стартовий протокол в Андалусії
Альфонсо Морено Родрігес звертає увагу, що в Андалусії (Іспанія) регіональна влада у квітні цього року зробила стартовий протокол обов’язковим для перцю та інших тепличних овочів, із суттєвими санкціями за невиконання. Серед вимог, які він перелічує:
- закриття бокових і дахових кватирок перед видаленням культури;
- масовий відлов із використанням синіх і жовтих клейових пасток;
- обробка засобом захисту рослин перед видаленням культури;
- завчасне письмове повідомлення сусідніх господарств;
- подрібнення рослинних решток на дрібні фрагменти та максимально можливе відтермінування висадки нової культури;
- вивезення решток у герметичних контейнерах на авторизований переробний майданчик (залишати в полі або згодовувати худобі заборонено).
Підготовка теплиці та «буферні» рослини
Перед висадкою, за словами агронома, конструкції теплиці мають бути продезінфіковані. У місцях, де фіксувалися «гарячі точки», ґрунт рекомендують обробляти діатомовою землею. Також він згадує типові для господарств заходи: соляризацію (коли дозволяє календар), пластикову мульчу та висів смуг/живоплотів із «банкерних» (рефугійних) рослин — lobularia, tagetes, фенхель, соняшник, огірочник — для підтримки корисної фауни протягом сезону.
Окремо він посилається на висновок досліджень в Альмерії: такі рефугійні рослини не працюють як «резервуар» для Thrips parvispinus, оскільки шкідник чітко надає перевагу саме перцю.
Розсада як критична точка ризику
Найбільшою «сліпою зоною» на старті сезону фахівець називає походження розсади. Він нагадує, що шкідник потрапив до Іспанії через торгівлю декоративними рослинами, а отже пересаджування — такий самий реальний шлях занесення, як і недостатньо герметичні вентиляційні отвори.
Серед практик, які він вважає важливими на рівні розсадника: фізичне розділення модулів із декоративними та овочевими культурами, окремий персонал і взуття у випадку паралельного виробництва, контроль відвідувань (за можливості — віртуальні візити). Перед розвантаженням він радить просити зразок касет для огляду, з особливою увагою до верхівок пагонів і молодого листя — місць, де трипси ховаються та відкладають яйця. За перших ознак заселення він віддає перевагу точковій обробці, щоб не занести в теплицю вже сформований осередок.
Моніторинг у перші тижні: пастки плюс огляд рослин
Для раннього виявлення агроном використовує сині хроматичні клейові пастки ще зі стадії розсадника (він зазначає, що сині пастки більш селективні для трипсів, ніж жовті) та піднімає їх у міру росту рослин. Водночас він застерігає: пастки можуть вводити в оману, бо значну частину циклу Thrips parvispinus проводить приховано — на нижньому боці молодих листків, у закритих квітках, у ніжних пагонах і на плодоніжці; пік активності, за його словами, концентрується в середині ранку.
Тому пастки він доповнює візуальним оглядом верхівок росту, бутонів і верхньої третини рослини — саме там шкідник закріплюється спочатку. Кожну «гарячу точку» він фізично маркує, щоб надалі працювати локально, а не «накривати» обробками всю теплицю.
Біоконтроль як календар, а не реакція на пошкодження
Планування біологічного контролю, за підходом Альфонсо Морено Родрігеса, має бути календарним. Він описує таку логіку:
- Під час підготовки: поєднання обробки ґрунту, пасток і висіву смуг банкерних рослин.
- Перші два тижні: випуск ґрунтових хижих кліщів із додатковими джерелами корму, плюс нематоди.
- З третього тижня (якщо цвітіння ще немає): введення фітосеїдного хижого кліща, який працює по трипсу.
- Близько четвертого тижня, із появою перших бутонів: запуск хижого клопа Orius laevigatus, який, за його оцінкою, «несе основну вагу» контролю впродовж сезону.
- Із п’ятого тижня: перехід у режим підтримки — перегляд кожні два тижні та підсилення за потреби, з акцентом на нарощування популяцій Orius біля бокових і дахових кватирок як основних точок повторного занесення.
Він також звертає увагу на личинок: за його словами, вони можуть живитися яйцями хижих кліщів, якщо популяція кліщів ще не сформована — ще один аргумент на користь ранніх і достатніх випусків. Окремо він згадує публічні випробування в Альмерії з місцевим хижаком роду Franklinothrips і кількома видами золотоочок, які потенційно можуть розширити набір інструментів.
Коли з’являються перші осередки: чому «хімія» має вузьке вікно
Найбільше «втрачених сезонів» фахівець пов’язує з поспішними рішеннями на старті заселення. Він стверджує, що системні інсектициди здебільшого малоефективні, оскільки трипси живляться поверхнево і не досягають тканин, де концентрується діюча речовина. Надмірне застосування контактних продуктів він також не вважає виходом: воскова кутикула, прихована поведінка та висока здатність до детоксикації знижують ефективність, відбирають резистентність і шкодять корисній фауні, яку господарство вибудовувало тижнями. Він додає, що нині в ЄС «ледве одна» речовина рослинного походження, дозволена і справді сумісна з біоконтролем у перці, тож «хімічне вікно» дуже вузьке.
«Мій підхід, коли з’являється осередок: ізолювати й позначити його, прибрати найбільш уражений матеріал, застосувати максимально локалізовану “нокаутуючу” обробку, сумісну з ентомофагами, і одразу підсилити точковими випусками в осередку, не зупиняючи загальну програму випусків».
Він також застерігає: пізні обробки або використання продуктів, що «вимітають» Orius і фітосеїдів, — найкоротший шлях до проблеми резистентності, з якої вже не вийти до кінця сезону. За його словами, регіональна влада сформувала експертну робочу групу з понад 30 техніків та галузевих організацій, щоб узгодити спільні протоколи для перцю та розсадників.
Експорт перцю та оцінка втрат
У матеріалі також згадується звіт Обсерваторії цін і ринку уряду Андалусії: за період вересень 2025 — квітень 2026 обсяги експорту перцю знизилися на 5% порівняно з попереднім сезоном. На думку Альфонсо Морено Родрігеса, ця цифра не відображає повною мірою вплив Thrips parvispinus. Він посилається на польові дослідження, які оцінюють втрати врожаю в довгоциклових культурах і теплицях високої щільності на рівні 20–30%.
За даними уряду Андалусії, площа перцю, фактично втрачена через шкідника (ділянки, які були «виведені» з виробництва), становить близько 1,5%, хоча, як зазначає співрозмовник, галузь вважає реальну цифру вищою, оскільки шкідник присутній майже в кожній теплиці, але на дуже нерівномірних рівнях. Загальна площа перцю в Альмерії, за його словами, вже скоротилася приблизно на 2,5% проти попереднього сезону, частково через перехід частини виробників на кабачок.
У зовнішній торгівлі він пропонує дивитися насамперед на фізичні обсяги: у першій половині сезону експортний обсяг був нижчим на 12,8% відносно середнього за п’ять років. Водночас, за його словами, ситуацію «маскувала» ціна: через скорочення пропозиції середня експортна ціна зросла більш ніж на 40%, що підтримало вартісні показники, навіть коли кілограмів продавали менше. Він також згадує про поодинокі відмови окремих роздрібних мереж через косметичні дефекти шкірки, попри те, що плоди «цілком безпечні».
Підсумовуючи, фахівець повторює ключову тезу: чим раніше господарство вибудовує протокол «чистого старту» і запускає моніторинг та біоконтроль, тим більше шансів повернути втрати, які забирає Thrips parvispinus.