Забур’яненість полів залишається однією з найпалючіших проблем українського землеробства. За даними ФАО, втрати врожаїв через конкуренцію з бур’янами досягають 33%, а видатки на хімічний захист становлять близько 60% від всіх витрат на захист культур. Однак останнім часом виникла навіть більш серйозна загроза — резистентність бур’янів до гербіцидів, яка вже підтверджена на території України.

Масштаб проблеми резистентності в Україні

Офіційна реєстрація резистентних бур’янів в Україні розпочалася у 2017 році, коли було зафіксовано стійкість плоскухи звичайної до ALS-інгібіторів у посівах рису. За останні роки виявлено 5 резистентних видів бур’янів, внесених до міжнародної бази даних.

Географія проблеми розширюється надзвичайно швидко. Якщо першу реєстрацію здійснили в Кіровоградській області у 2020 році, то у 2023 році нові очаги з’явилися в Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях. У 2024 році підтверджено випадки в Кіровоградській області та зафіксовані нові осередки. У 2025 році дослідження виявили резистентність щириці в Хмельницькій, Вінницькій, Київській та Чернігівській областях.

Амброзія як головна загроза

Найбільші ризики пов’язані з амброзією полинолистою, яка розвинула перехресну резистентність одразу до двох механізмів дії гербіцидів. Це означає, що препарати, які раніше ефективно знищували цей бур’ян, тепер можуть виявитися малодіючими.

Першу підтверджену резистентність амброзії в рамках моніторингових програм реєстрували у 2021 році. Крім амброзії, того ж року виявлено стійкість щириці звичайної до гербіцидів. Проблема полягає в тому, що більшість аграріїв не усвідомлюють наявність резистентності на власних полях або намагаються її заперечити.

Чому виникає резистентність: обмеженість інструментів

Головна причина появи та розвитку резистентності лежить у технічній сфері. З понад 1,5 тисячі гербіцидних препаратів, наявних на світовому ринку:

• 70% становлять сульфонілсечовини (ALS-інгібітори)
• 20% — імідазолінони (також ALS-інгібітори)
• лише 10% мають інші механізми дії

Така концентрація на кількох механізмах дії призводить до того, що постійне використання однакових гербіцидів неминуче вибирає найбільш стійкі популяції бур’янів. Це класичний процес еволюційного відбору, який сприяє накопленню резистентних особин у популяції.

Інтегрований контроль бур’янів як вирішення

Спеціалісти наголошують, що покладатися виключно на пестициди неможливо. Необхідний комплексний підхід — система IWM (Integrated Weed Management), яка поєднує три основні групи методів:

• Агрономічні методи — правильна сівозміна, строки сівби, загущення посівів
• Механічні методи — обробіток ґрунту, видалення бур’янів вручну
• Хімічні методи — раціональне чередування гербіцидів з різними механізмами дії

Такий комплексний підхід запобігає розвитку резистентності та забезпечує довгострокову ефективність захисту рослин. Дослідні ділянки цієї системи уже закладено в Черкаській області в рамках проєкту компанії Bayer.

Система моніторингу резистентності в Україні

На сьогодні Bayer Ukraine ведеться «карта» фіксації резистентних бур’янів на основі звернень аграріїв та результатів тестування. Перше підтверджене виявлення у межах цієї програми сталося у 2020 році.

Первісно зразки насіння відправляли на дослідження до Франції, що займало понад рік. З 2021 року розроблена можливість тестувати зразки безпосередньо в Україні, що дозволяє оперативніше виявляти проблеми.

У 2022 році відібрано значну кількість зразків, проте лише один виявився резистентним. Це свідчить про те, що не всі подібні на перший погляд випадки мають справу з резистентністю — деколи причини крихкої ефективності гербіцидів полягають в інших факторах.

Важливість визнання проблеми

Експерти підкреслюють критичність осмислення проблеми самими аграріями. Фермер, який визнає наявність резистентності на своєму полі, може вжити правильних заходів для відновлення контролю над бур’янами. Якщо ж проблема заперечується, вона наростає експоненціально.

Серед факторів, на які виробник впливати не може, — погодні умови. Але контроль бур’янів за допомогою раціонального вибору гербіцидів та комбінування методів захисту — це сфера, де аграрій має повну можливість діяти ефективно.

Компанія Bayer Ukraine розвиває платформу IWM у співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, щоб виявляти випадки резистентності в реальному часі та допомагати господарствам коригувати стратегії захисту культур.