Масове поширення захворювань колоса в зернових культурах України

Прогресуюча вологість повітря та помірні температури створили ідеальні умови для активного розвитку і розповсюдження грибкових хвороб на озимих і ярих зерновиках. За даними тижневого фітосанітарного звіту Держпродспоживслужби від 16 листопада, стан посівів у низці регіонів України викликає серйозну занепокоєність фахівців сільськогосподарської галузі.

Основні типи хвороб колоса та їхній географічний розподіл

Фузаріоз колоса — найширше поширена хвороба

Це захворювання виявлено на площах від 3 до 22% з ураженням окремих колосків від 0,3 до 5%. Вогнища фузаріозу зареєстровані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Житомирській, Київській, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Херсонській областях.

Септоріоз колоса

Другим за поширеністю захворюванням став септоріоз, діагностований на 7–20% посівних площ із ураженням 0,4–9% колосків у Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Рівненській, Полтавській, Київській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях.

Інші значущі грибкові хвороби

Назва захворювання	Ступінь ураження	Вражені регіони
Альтернаріоз колоса	2,6–4% колосків	Волинська, Дніпропетровська, Тернопільська, Херсонська
Оливкова пліснява пшениці	0,5–25% колосків	Волинська, Закарпатська, Одеська, Рівненська, Тернопільська
Гельмінтоспоріоз ячменю	На окремих рослинах	Чернігівська область
Бура листкова іржа	2–14% рослин	Західні та центральні області

Локальні осередки захворювань

У західних областях на 2–5% рослин виявлена білоколосість — явище, яке суттєво впливає на якість зерна. Житомирська область окремо постраждала від септоріозу вівса, борошнистої роси та червоно-бурої плямистості на 1–6% рослин культури.

У Волинській та Житомирській областях посіви жита уражені спорицею (ріжками) на 1,2–5% колосків, що спричиняє значні втрати врожайності та якості зерна.

Наслідки хвороб колоса для урожайності

Хвороби колоса належать до найбільш небезпечних захворювань зернових культур, оскільки безпосередньо впливають на якість та кількість зерна. Фузаріоз та септоріоз не лише зменшують масу зерна, але й накопичують мікотоксини, що робить продукцію непридатною для кормових цілей.

Превентивні заходи та захист посівів

Фітоекспертиза насіння — обов’язкова процедура

Після завершення збирання врожаю необхідно провести повну фітоекспертизу насіння, щоб визначити ступінь інфікованості посівного матеріалу збудниками хвороб. Це дозволить прийняти обґрунтоване рішення щодо необхідності протруєння.

Вибір та застосування протруйників

На основі результатів експертизи слід вибрати ефективний протруйник, який забезпечує захист від специфічної хвороби. Своєчасне оздоровлення посівного матеріалу перед сівбою — це найбільш економічно доцільний метод профілактики грибкових захворювань у наступному сезоні.

Агротехнічні методи

• Дотримання сівозміни та уникнення повторного сіву зернових на тому самому полі
• Використання стійких до хвороб сортів
• Правильна обробка ґрунту для знищення рослинних залишків, інфікованих грибками
• Контроль густоти посіву та режиму зволоження

Рекомендації фахівців

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів наголошує на важливості системного підходу до захисту зернових культур. Комплекс профілактичних заходів, що включають фітоекспертизу, протруєння насіння та дотримання агротехніки, дозволяє мінімізувати втрати врожаю та забезпечити якість зерна для подальшої реалізації.