Фото: із відкритих джерел
Експорт корейських фруктів зростає, а ключовим драйвером для винограду стають морські перевезення в рефрижераторних контейнерах. Водночас полуницю переважно й надалі відправляють авіацією через коротший термін зберігання.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Експортний портфель харчової продукції Південної Кореї розширюється: поряд із традиційними товарами зростає роль фруктів і готових до споживання страв. У сегменті фруктів найбільший внесок робить виноград сорту Shine Muscat, який став провідною експортною позицією країни.
За даними, наведеними у матеріалі, у 2020 році експорт винограду становив 1 972 т на суму $30,74 млн. Минулого року обсяги зросли до 9 949 т, а вартість — до $85,74 млн, що дозволило винограду випередити полуницю та стати головним фруктовим експортом Південної Кореї.
Куди постачають Shine Muscat
Більшість експортованого винограду нині припадає саме на Shine Muscat. Минулого року поставки до Тайваню оцінювалися у $18,82 млн, до В’єтнаму — у $7,36 млн. У Міністерстві сільського господарства, продовольства та сільських справ Південної Кореї пов’язують попит із характеристиками сорту та зростанням популярності корейської культури.
«Експорт винограду може перевищити $100 млн цього року», — заявив представник міністерства.
Полуниця: зростання експорту, але інша логістика
Експорт полуниці за той самий період також збільшився — з $53,75 млн до $71,98 млн. Корейську полуницю переважно постачають до країн Південно-Східної Азії, де тропічні умови вирощування обмежують місцеве виробництво.
Водночас логістична модель для полуниці відрізняється: через коротший термін зберігання більшість партій продовжують відправляти авіатранспортом.
Рефрижераторні контейнери як фактор зростання експорту
Одним із чинників зростання експорту у матеріалі названо ширше використання рефрижераторних контейнерів (reefer containers). Виноград зазвичай перевозять морем у контейнерах із контрольованою температурою. Галузеві джерела зазначають, що застосування таких контейнерів останніми роками зростає.
Рефрижераторний контейнер оснащений холодильним агрегатом для підтримання потрібної температури під час транспортування. Для коректної роботи системи охолодження необхідне безперервне електроживлення протягом усього маршруту.
Під час перевезення контейнери проходять різні кліматичні зони та багаторазово завантажуються й розвантажуються в портах. На роботу охолодження можуть впливати волога, складні морські умови та перебої в електросистемах; навіть короткі відключення живлення здатні погіршувати якість продукції.
Щоб знизити ці ризики, новіші рефрижераторні контейнери оснащують сенсорними та моніторинговими системами, які подають сигнали тривоги, якщо температура виходить за межі заданого діапазону.
«Оскільки вантаж тижнями перетинає різні кліматичні зони та постійно переміщується між суднами й портами, здатність керувати цими умовами зрештою визначає якість товару», — зазначило джерело в галузі.
Для експортерів і виробників це означає, що інвестиції у холодовий ланцюг і контроль параметрів перевезення стають критичними для стабільної якості фруктів на далеких ринках, особливо за морської логістики.