Фото: із відкритих джерел
Розсадники суниці в Кастилії і Леоні, які влітку вирощують посадковий матеріал для осінніх висадок у різних регіонах Іспанії та на експорт, стикаються зі звуженням доступних інструментів для знезараження ґрунту. На тлі неузгодженого статусу низки діючих речовин у ЄС сектор не має чіткого розуміння, чим працюватиме після 2027 року.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Щоліта розсадники в Кастилії і Леоні закладають основу наступного сезону суниці: саме стан ґрунту визначає силу посадкового матеріалу, його продуктивний потенціал і фітосанітарні гарантії, які оператори розсадників мають забезпечити для рослин, що з жовтня висаджуються на господарствах за сотні або тисячі кілометрів.
Як зазначають представники галузі, занепокоєння зростає через скорочення набору інструментів для контролю грибів, нематод, ґрунтових комах і бур’янів, а також через невизначеність щодо того, які рішення будуть дозволені в найближчі роки — зокрема напередодні 2027-го.
«Ми працюємо у жорстко регульованому секторі, з виробничими та фітосанітарними вимогами, які традиційно потребували надзвичайно високого стандарту догляду, адже ми експортуємо рослини і не можемо дозволити собі жодних проблем», — каже Густаво Ерранс, президент Іспанської асоціації розсадників суничної розсади та Viveros Campiñas.
За його словами, у міру вилучення діючих речовин вимоги не спрощуються, а посилюються, тому виробникам потрібен доступ до максимально широкого набору інструментів для захисту здоров’я посадкового матеріалу. Ерранс також наголошує, що будь-який інцидент у розсаднику може вплинути на довіру до всього сектору.
Які діючі речовини опинилися в центрі дискусії
Розсадники називають комбінацію хлорпікрину та 1,3-дихлорпропену найбільш ефективною для їхніх виробничих умов, однак ці діючі речовини наразі не схвалені в Європейському Союзі. Як пояснюється в матеріалі, ситуація бере початок із поетапної відмови від метилброміду, який тривалий час був еталонним інструментом для знезараження ґрунту. Після його вилучення сектор, за словами Ерранса, близько 12 років оцінював альтернативи й дійшов висновку, що саме поєднання хлорпікрину та 1,3-дихлорпропену дає «найповнішу» відповідь для іспанських розсадників.
У матеріалі підкреслюється комплементарність дії цих двох молекул: хлорпікрин насамперед ефективний проти грибів та інших ґрунтових патогенів (і має певну активність проти нематод), тоді як 1,3-дихлорпропен є специфічним нематицидом із суттєво вищою ефективністю проти нематод. Разом, за оцінкою представників галузевих організацій, вони забезпечують широкий спектр дії та є стандартним рішенням у ключових регіонах вирощування суниці.
Також зазначається, що в інших країнах ця комбінація застосовується як передпосадкова обробка ґрунту професійними методами; виробники стверджують, що така схема дозволяє уникати залишків у культурі та може зменшувати тиск окремих хвороб і потребу в листкових обробках під час вирощування.
Європейська регуляторна траєкторія: що відомо зі слів індустрії
За інформацією, наведеною в матеріалі, європейський процес оцінювання для хлорпікрину та 1,3-дихлорпропену був складним через тривалість процедур: під час розгляду можуть з’являтися нові наукові вимоги та дослідження. Представники індустрії повідомляють, що досьє на обидві речовини перебували в європейському процесі роками, але заявники вирішили відкликати їх у 2021 році, щоб оновити дослідження, посилити документацію та підготувати нові заявки з урахуванням вимог, які виникли під час оцінювання. У 2022 році це призвело до формального несхвалення обох речовин у ЄС.
За словами представників індустрії, нове досьє для 1,3-дихлорпропену вже подано в Греції, а документація для хлорпікрину «перебуває на завершальній стадії» і має бути подана «між кінцем 2026 та початком 2027 року».
Невизначеність навколо метаму натрію
Окремий блок ризиків пов’язаний із метамом натрію, який останніми роками подавався як основна дозволена альтернатива. Ерранс зазначає, що хоча продукт був дозволений до використання, багато виробників не обирали його, оскільки за дозволених норм і чинних обмежень не отримували потрібної ефективності.
У матеріалі вказано, що європейське схвалення метаму натрію продовжено до 15 листопада 2027 року на час завершення оцінювання, тож наразі не можна стверджувати, що після цієї дати речовина однозначно зникне з переліку дозволених. Водночас сама невизначеність щодо поновлення, за словами представників галузі, означає відсутність розуміння, чим саме розсадники зможуть контролювати нематод у 2027 році.
Пошук альтернатив і межі масштабування
Як повідомляється, в останні роки розсадники разом із регіональним урядом Кастилії і Леону, профільними центрами та науковими структурами досліджують можливі альтернативи. Водночас Ерранс наголошує: жодне з рішень поки не забезпечило одночасно потрібні ефективність, застосовність і прийнятну собівартість для великомасштабного виробництва. Нехімічні рішення можуть працювати в окремих умовах, але їхня вартість або операційна складність, за оцінкою галузі, не дозволяє масштабувати їх на великі площі розсадників.
«Альтернатива не може працювати лише на маленькій експериментальній ділянці — вона також має бути технічно застосовною та економічно життєздатною на сотнях гектарів», — підкреслює Густаво Ерранс.
Серед напрямів, які також розглядаються, згадується часткове перенесення виробництва з відкритого ґрунту в захищені системи або тепличні потужності, однак це потребуватиме значних інвестицій і фактичної трансформації моделі, розрахованої на роботу на великих площах. Сівозміна як інструмент зниження фітосанітарного тиску, за даними матеріалу, теж складна для впровадження в усіх регіонах Іспанії через обмежену доступність придатних земель і водних ресурсів.
Тимчасові дозволи в ЄС і позиція Іспанії
У матеріалі зазначається, що окремі країни ЄС застосовували статтю 53 Регламенту 1107/2009 для надання виняткових, обмежених і контрольованих дозволів на використання хлорпікрину та 1,3-дихлорпропену, якщо фітосанітарний ризик не можна було обґрунтовано усунути іншими засобами. Як приклади наведено Італію (для розсадників суниці в районі Феррари та для плодового виробництва в окремих регіонах), Грецію (для певних застосувань) і Кіпр (щодо 1,3-дихлорпропену). Іспанія, за даними матеріалу, такого підходу не застосовувала, і галузь ставить питання, чому іспанські виробники не мають доступу до інструментів, які використовують конкуренти в межах того самого ринку ЄС.
Водночас шлях до тимчасового повернення цих речовин, як випливає з матеріалу, передбачає доведення наявності фітосанітарної потреби за відсутності «розумних альтернатив». У галузі вважають участь самих виробників і регіональних урядів у цьому процесі «вирішальною».
Що це означає для виробників посадкового матеріалу
Ключова проблема, яку окреслює сектор, — розрив між регуляторною невизначеністю та виробничим календарем: розсадники мають готувати кожен сезон, виходячи з того, які діючі речовини реально доступні. Представники галузі наголошують, що дискусія для них не про безстрокове збереження інструментів без оцінки ризиків, а про те, щоб рішення не зникали раніше, ніж з’являться альтернативи, здатні забезпечити той самий рівень здоров’я рослин за прийнятної вартості.
«Ми продовжуємо дослідження, вивчаємо нові техніки й розуміємо, що модель має еволюціонувати, але під час цього переходу нам потрібні дозволи, які дадуть змогу й надалі виробляти здорові рослини та надавати гарантії нашим клієнтам», — підсумовує Густаво Ерранс.