Фото: із відкритих джерел
Міністерство сільського господарства та добробуту фермерів Індії приймає коментарі до проєкту наказу про заборону параквату дихлориду до 13 серпня 2026 року. У фокусі дискусії — не лише ризики препарату, а й те, як організувати перехід для фермерів і ринку без різких збоїв.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Уряд Індії виніс на громадське обговорення проєкт Banning of Paraquat Dichloride Order, 2026, який передбачає заборону параквату дихлориду. Коментарі до документа приймають до 13 серпня 2026 року. У матеріалі Global Agriculture наголошується: рішення щодо самого факту заборони, ймовірно, спирається на наукові дані та баланс між захистом здоров’я і потребами аграріїв у контролі бур’янів, однак не менш важливим є механізм впровадження — щоб уникнути зайвих потрясінь для фермерів і бізнесу.
Паракват став поширеним через практичні переваги: швидку дію, контроль широкого спектра бур’янів і зниження потреби в ручній праці. Особливо це важливо для плантацій, садів і комерційного землеробства в умовах дефіциту робочої сили.
Чому паракват опинився в центрі регуляторної дискусії
Автори підкреслюють, що паракват належить до найбільш гостро токсичних гербіцидів, які досі застосовують у сільському господарстві. Зазначається, що навіть невеликі кількості можуть бути смертельними при ковтанні, а специфічного антидоту немає; у разі отруєння можливості лікування обмежені, а прогноз виживання — невизначений.
У публікації також йдеться, що багаторічні наукові дані вказують на високу летальність отруєнь паракватом, а у тих, хто вижив, можливі незворотні ураження легень. Окремо згадано зв’язок тривалого впливу з неврологічними розладами та ризиками для репродуктивного здоров’я. Як приклади наводяться Шрі-Ланка та Південна Корея, де обмеження особливо небезпечних пестицидів, включно з паракватом, за повідомленням авторів, суттєво знижувало кількість самогубств із використанням пестицидів без шкоди для сільгоспвиробництва.
Окрім ризиків для здоров’я, у матеріалі згадано екологічні аспекти: паракват міцно зв’язується з ґрунтом, за певних умов може зберігатися роками та становити ризики для водних організмів, птахів і корисних комах.
Економічний масштаб і кого зачепить заборона
За оцінкою, наведеною в матеріалі, ринок параквату в Індії становить близько ₹600–₹1 200 crore, що є невеликою часткою від загального ринку агрохімії країни обсягом ₹34 000–₹40 000 crore. Автори зазначають, що великі компанії з диверсифікованими портфелями (зокрема UPL, Dhanuka Agritech, Rallis India, Coromandel International) мають ширший набір продуктів, тож адаптація до нових правил для них має бути керованою.
Натомість складнішим перехід може бути для менших формуляторів і регіональних дистриб’юторів, чий бізнес сильніше залежить від параквату. Також підкреслюється, що Індія імпортує майже весь паракват технічної якості, тоді як місцеві компанії переважно займаються формуляцією та маркетингом продукту. Відповідно, значна частина «верхнього» комерційного ефекту, за логікою авторів, припадатиме на зовнішні ланки постачання.
Перехідні правила: запаси, контракти, ліцензії
Окремий акцент зроблено на тому, що ефективність регулювання визначається не лише оголошенням заборони, а й тим, як її реалізують. У матеріалі пропонується прагматично врегулювати питання вже сформованих запасів, контрактних зобов’язань і партій, що перебувають у дорозі, аби уникнути непотрібних фінансових втрат і потенційних судових спорів.
Що це означає для фермерів
Автори наголошують: фермери використовували паракват через доступність, надійність і здатність частково компенсувати дефіцит робочої сили. Тому заміна препарату, на їхню думку, потребує не лише нормативного акту, а й доступу до ефективних альтернатив, польових демонстрацій, консультаційної підтримки та практичних рекомендацій з інтегрованого контролю бур’янів. Без цього, як застерігає матеріал, частина господарств може перейти на дорожчі гербіциди або на нерегульовані продукти, що створить нові ризики.
Ширший контекст: як Індія переглядає пестициди
Публікація також піднімає питання системності: рішення щодо пестицидів, за оцінкою авторів, часто ухвалюються лише після багаторічного накопичення наукових даних. Як напрям посилення регуляторної рамки названо періодичний перегляд зареєстрованих препаратів, системний моніторинг випадків отруєнь, оцінку впливу на довкілля та стимулювання переходу на безпечніші альтернативи — щоб зробити регулювання більш передбачуваним для фермерів, індустрії та інвесторів.
Оскільки консультації тривають до 13 серпня 2026 року, уряд, за логікою матеріалу, має можливість уточнити саме рамку впровадження — не повертаючись до перегляду наукових підстав для дії.