Блокада трьох глибоководних портів Одещини, через які проходить понад 90% українського агроекспорту, змушує Мінагрополітики бити на сполох: за прогнозами відомства, більше половини врожаю, запланованого на експорт, може так і залишитися в країні, інформують у пресслужбі відомства.
У 2026/27 маркетинговому році Україна мала вивезти близько 64,4 млн т сільгосппродукції — в середньому 5,4 млн т щомісяця. Натомість у серпні реальний обсяг експорту становитиме лише близько 1,6 млн т.
«Навіть якщо альтернативні маршрути поступово нарощуватимуть пропускну спроможність — максимум до 2,9 млн т на місяць, — загальний річний експорт навряд чи перевищить 29,6 млн т. Уже в листопаді дефіцит складських потужностей може сягнути 11 млн т, а в непроданому зерні виявиться заблоковано понад €10,8 млрд», — констатують в Мінагрополітики.
Міністр Тарас Висоцький пояснив дипломатам ЄС, Норвегії, Світового банку та ФАО, чим це загрожує на практиці: без продажу врожаю фермери втрачають ліквідність для зарплат, оренди паїв, палива й добрив, що ставить під удар посівну кампанію 2027 року — особливо для малих і середніх господарств. А оскільки Україна лишається одним з ключових постачальників зерна й олійних до Північної Африки, Близького Сходу та Азії, зупинка виробництва тут може обернутися дефіцитом продовольства і зростанням цін на світових ринках.
«Щоб уникнути хаотичного перенаправлення зернових потоків на ринок ЄС, Україна просить у Брюсселя грант на €220 млн. Ці кошти підуть не аграріям напряму, а на компенсацію відсоткових ставок і часткове покриття банківських ризиків у межах пільгового кредитування — зокрема через розширення програми «5-7-9%», —додають фахівці.
За розрахунками Мінагрополітики, кожен євро гранту здатен залучити понад €18 пільгових банківських кредитів, а загалом такий механізм міг би привести в агросектор до €4 млрд кредитів під ставку не вище 10% річних.