У регіоні залишилося 64 агропідприємства з 1223 довоєнних Фото: Агробізес Сьогодні
На підконтрольній Україні території Донецької області у 2026 році працюють лише 64 сільськогосподарські підприємства, серед яких 37 фермерських господарств. Для порівняння, наприкінці 2021 року в регіоні діяли 1223 агропідприємства, з них 851 фермерське.
Тобто кількість чинних агропідприємств скоротилася на 94,8%, а фермерських господарств — на 95,7%. Ці дані журналістам «Вільного Радіо» надали в Департаменті агропромислового розвитку та земельних відносин обласної військової адміністрації.
Географія тих, хто вцілів, стиснулася до кількох громад. Найбільше господарств залишилося в Черкаській — 21 та Олександрівській — 20. Ще по шість працюють у Краматорській і Новодонецькій громадах, п’ять — у Криворізькій, по три — у Слов’янській та Святогірській.
Промислове тваринництво фактично зникло
Структура виробництва теж змінилася. Підприємства працюють переважно в рослинництві, тоді як промислове тваринництво суттєво скоротилося: ним займаються лише окремі господарства, що вирощують велику рогату худобу та птицю.
Основне поголів’я перемістилося у приватний сектор — свиней, ВРХ і птицю утримують жителі області у власних господарствах. Для регіону, де до вторгнення працювали сотні підприємств, це означає перехід від товарного виробництва до натурального.
Саперська перевірка діє одну добу
Попри скорочення кількості аграріїв, жнива тривають. Речник Головного управління ДСНС у Донецькій області Станіслав Балдін повідомив, що протягом червня та липня 2026 року рятувальники не зафіксували випадків вибухів або підривів людей під час збирання врожаю.
Проте це не означає, що польові роботи стали безпечними. За його словами, фермери ще до посівної враховували безпекову ситуацію й намагалися не засівати поля поблизу районів активних бойових дій.
«Ситуація стабільно напружена. Більшість фермерів усвідомлювали небезпеку, адже їхні землі розташовані близько до зони активних бойових дій. Тому такі поля сильно не засівали. Наскільки я знаю, землі, що межують із Костянтинівською та Дружківською громадами, взагалі не засаджували», — пояснив речник.
Головна особливість регіону полягає в тому, що розмінування тут не має тривалого ефекту.
«Дистанційне мінування триває постійно. Навіть після того, як пройшли наші піротехніки, вже наступного дня територію не можна назвати безпечною. Тут постійно щось літає, касетними боєприпасами мінують, дрони мінують. Процес мінування земель на території Донецької області триває постійно», — зазначив Балдін.
Найнебезпечнішими для польових робіт наразі залишаються Андріївська, Дружківська, Краматорська, Слов’янська, Добропільська та Білозерська громади, які межують із районами активних бойових дій.