Фото: із відкритих джерел
Регулярний посів проміжних культур або конюшини може цілеспрямовано підвищувати вміст гумусу в ґрунті. У польових випробуваннях низка видів показала вищий потенціал гумусонакопичення, але вирішальними залишаються строки сівби та якість підготовки насіннєвого ложа.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Фермери можуть підвищувати гумусованість ґрунтів, якщо системно використовують проміжні культури або конюшину. Проміжні культури висівають між двома основними культурами — наприклад, після пшениці перед кукурудзою. Найчастіше їх заробляють у ґрунт; як корм використовують рідше.
За даними матеріалів «Steckbriefe zu humuserhaltenden und -mehrenden Maßnahmen auf Ackerflächen», підготовлених за участі проф. д-ра Акселя Дона (Thünen-Institut) у межах Humus-Klima-Netz, у різних польових дослідах окремі види проміжних культур демонстрували особливо високу здатність сприяти нарощенню гумусу.
Які проміжні культури дають найбільший внесок у гумус
У доборі видів, якщо пріоритетом є саме нарощення гумусу, в джерелі виділяють дві групи — «особливо гумусопотужні» та «наступні за силою».
Особливо гумусопотужні види
- олійна редька, меліораційна редька;
- жито на зелений корм (зелений жито), люпини;
- соняшник;
- райграс (вельський або німецький);
- овес;
- кормові боби (боби польові).
Наступні за потенціалом
- шорсткий овес (Rauhafer);
- озимий ріпак;
- білий/жовтий гірчиця;
- фацелія;
- інкарнатна конюшина;
- тритикале;
- ячмінь.
На що звернути увагу в технології
Окрім вибору виду, для успішного використання проміжних культур у контексті гумусонакопичення в джерелі підкреслюють два практичні моменти:
- строк сівби — «чим раніше, тим краще»;
- підготовка насіннєвого ложа — як під основну культуру.
Багаторічні культури: чому вони теж важливі
Окремо зазначається роль багаторічних культур: вони формують більшу кореневу систему, ніж однорічні, а значна коренева біомаса позитивно впливає на потенціал нарощення гумусу.
Як приклади багаторічних культур, що можуть працювати на гумус, названо:
- конюшино-злакові травостої (кормові багаторічні), зокрема конюшино-трав’яні суміші;
- культури для енергетичного використання: міскантус, сильфія (Silphie), суміші диких рослин.
У джерелі уточнюється, що такі культури розглядають, зокрема, як альтернативу силосній кукурудзі. Водночас наголошується: рівень урожайності часто є низьким, хоча вони можуть позитивно впливати й на інші екологічні цілі, зокрема пов’язані з ерозією та змивом ґрунту.