Фото: із відкритих джерел
У В’єтнамі IRRI спільно з CIP провели воркшоп із фермерами та дорадчими службами, щоб узгодити підходи до поширення Precision Nutrient Management у межах програми «1 млн га» низькоемісійного рису. Окремий акцент зробили на доступі жінок-фермерок до навчання та інформації про технологію.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Міжнародний інститут дослідження рису (IRRI) у співпраці з Міжнародним центром картоплі (CIP) працює над уточненням стратегій масштабування точного управління живленням (Precision Nutrient Management, PNM) у дельті Меконгу, зокрема для груп, які раніше були менш охоплені навчанням і консультаціями — насамперед жінок-фермерок.
Як повідомляється, 20 серпня 2026 року у В’єтнамі понад 70 учасників — жінки й чоловіки з числа фермерів, аграрні експерти та представники державної дорадчої служби — зібралися в кооперативі Kien Thanh (комуна Vi Thanh 1, місто Кантхо) для спільного напрацювання «гендерно інклюзивних» і орієнтованих на фермера підходів до поширення PNM у межах програми Vietnam One Million Hectares of High-quality and Low-emission Rice (1Mha).
Що таке PNM і чому питання доступу до знань важливе
PNM описують як підхід до внесення добрив за принципом «правильний тип і кількість — у правильний час і місці — відповідним методом». У матеріалі зазначено, що як складова виробництва високоякісного низькоемісійного рису PNM має на меті оптимізувати використання ресурсів, зменшити втрати та підвищити ефективність і сталість рисівництва, а також сприяти скороченню викидів парникових газів.
Просування PNM, за даними організаторів, відбувається через різні канали — дорадчі програми, фермерські кооперативи та приватний сектор (зокрема компанії з добрив і насіння рису). Водночас ці канали часто є «чоловіко-орієнтованими», що обмежує доступ жінок до інформації. У матеріалі підкреслюється, що у В’єтнамі жінки відіграють помітну роль у фінансових рішеннях домогосподарств, включно з інвестиціями в агровиробництво та впровадженням технологій, а нестача інформації про PNM може стримувати її прийняття.
Як проходило співпроєктування підходів до масштабування
Захід, організований IRRI та CIP у співпраці з Департаментом сільського господарства та розвитку сільських територій Кантхо, був спрямований на підтримку масштабування програми 1Mha. Роботу почали з обговорення ролей жінок і чоловіків та процесів ухвалення рішень у рисівництві — від внесення добрив до управління рисовою соломою. Під час групових дискусій фермери також озвучували занепокоєння щодо застосування PNM і називали канали комунікації, через які їм зручніше навчатися.
Окремо зазначається, що залучення жінок до воркшопу було викликом через небажання взаємодіяти в незнайомому середовищі. Тому зустріч провели безпосередньо на території кооперативу Kien Thanh — це, за оцінкою організаторів, дало змогу учасницям працювати в малих групах і презентувати результати на загальній сесії.
«Проведення воркшопу в межах кооперативу створило конструктивний простір для відкритого діалогу. Розуміння динаміки домогосподарства — розподілу завдань, повноважень у прийнятті рішень і щоденних операційних викликів — може допомогти дослідникам розробляти інклюзивні програми підтримки для членів домогосподарств, які раніше були менш охоплені», — пояснила Дінь Тхі Кім Зунг, керівниця напряму партнерств і взаємодії офісу IRRI у В’єтнамі.
У дискусіях із фермерами, як зазначено в матеріалі, прозвучало, що рішення щодо добрив часто ухвалюють спільно чоловік і дружина. Відповідно, консультації лише з одним представником домогосподарства можуть звужувати можливості переходу до більш сталих практик.
«Обговорення управління добривами часто зосереджуються переважно на технічних аспектах — нормах внесення та строках. Не менш важливо розуміти, хто виконує роботу, хто ухвалює або впливає на рішення і що мотивує жінок і чоловіків приймати нові практики», — зазначила Нодзомі Каварадзука, науковиця та гендерна спеціалістка CIP.
Представник кооперативу Kien Thanh Фам Ван Сон наголосив, що елементи точного землеробства мають відповідати конкретним польовим умовам, і підтримав формат прямого діалогу для обговорення занепокоєнь щодо переходу від традиційних практик до PNM, зокрема можливих змін у витратах і продуктивності.
Що показали обговорення в групах
Жінки-учасниці також підтримали інклюзивний підхід. У матеріалі йдеться, що попри значний внесок жінок у польові роботи та рішення щодо агровитрат, на навчання традиційно запрошували лише одного представника домогосподарства — часто чоловіка, що обмежувало прямий доступ жінок до технічних знань.
Фермерка Фам Тхі Ню Фионг запропонувала, щоб на майбутні зустрічі громади та дослідницькі активності послідовно запрошували обох із подружжя, адже безпосередня участь дає жінкам технічні знання та посилює їхній голос у плануванні й ухваленні рішень.
За підсумками голосування учасників, у 80% представлених домогосподарств жінки керують сімейними фінансами. Також у матеріалі зазначено, що хоча фізично важку польову роботу частіше виконують чоловіки, дедалі більше домогосподарств ухвалюють спільні рішення щодо вибору насіння, використання добрив і управління полем.
У завершальному зверненні віцеголова та генеральний секретар В’єтнамської рисової асоціації Ле Тхань Тунг назвав модель, орієнтовану на фермера, інструментом більш інклюзивної реалізації програми 1Mha — через рівніші можливості для жінок і чоловіків отримувати інформацію, що, за його словами, полегшує впровадження покращених практик.
Для агровиробників такі підходи означають, що навчання з PNM і комунікація щодо змін у технології (включно з питаннями витрат і продуктивності, які піднімали фермери) можуть плануватися з урахуванням того, як реально ухвалюються рішення в домогосподарствах і хто відповідає за фінанси та організацію робіт.