Фото: із відкритих джерел
Науковці з Університету Тафтса повідомили, що фітоен — безбарвна сполука з томатів — у досліді на мишах асоціювався з менш тяжким перебігом жирової хвороби печінки. Механізм, за їхніми даними, може бути пов’язаний з активацією білків печінкового метаболізму, а не зі змінами мікробіому кишківника.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Дослідники з Tufts University (США) вивчили роль фітоену — природної сполуки, що міститься в томатах і є попередником лікопену та інших каротиноїдів — у контексті метаболічно зумовленого стеатотичного захворювання печінки. Роботу опублікували в журналі Molecular Nutrition & Food Science.
У матеріалі зазначається, що раніше увага науковців часто була зосереджена на лікопені. Водночас у низці експериментів на тваринах томатний порошок демонстрував більший захисний ефект для печінки, ніж очищений лікопен, що підштовхнуло авторів перевірити внесок інших томатних компонентів.
Як проводили експеримент
У досліді дві групи мишей протягом шести місяців отримували раціон із високою часткою рафінованих вуглеводів. Половині тварин додатково давали фітоен у дозі, еквівалентній для людини споживанню приблизно трьох–чотирьох середніх сирих томатів або близько 100 г томатної пасти на добу.
Після цього вчені порівнювали показники стану печінки, метаболізму та склад кишкової мікробіоти між групами.
Що виявили
- Миші, які отримували фітоен, мали менш виражене жирове ураження печінки порівняно з тими, хто був на такому ж раціоні без цієї добавки.
- За даними авторів, фітоен не проявив ефекту через зміну кишкового мікробіому.
- Натомість дослідники пов’язують спостережуваний результат з активацією білків, залучених до печінкового метаболізму: це, як описано, могло допомагати печінці «спалювати» надлишок жиру для отримання енергії, а не накопичувати його.
Додаткові спостереження та обмеження
У публікації також зазначено, що миші, яким бракувало двох ферментів, пов’язаних із метаболізмом каротиноїдів, накопичували вищі рівні фітоену, але не отримували такого ж захисту. На думку дослідників, це може вказувати, що ключову роль відіграють сполуки, які утворюються під час метаболізму фітоену.
Окремо автори відзначили статеві відмінності: самки накопичували більше фітоену в печінці, ніж самці.
Дослідники підкреслюють, що потрібні подальші роботи, аби зрозуміти, як ці результати можуть переноситися на людей.
Де ще трапляється фітоен
Окрім жовтих, помаранчевих і червоних томатів, фітоен, за даними публікації, міститься також у моркві, червоному перці, рожевому грейпфруті, кавуні та абрикосах.