Фото: із відкритих джерел
Експорт свіжої плодоовочевої продукції з Південної Африки стикається з неефективністю портів, дорожчою логістикою та обмеженнями доступу на ринки. У відповідь компанії вкладаються в холодні склади, потужності підключення рефконтейнерів і моніторинг температури під час перевезень.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Експортний сектор свіжої плодоовочевої продукції Південної Африки працює в умовах тиску з боку логістики та ринків збуту. У Fresh Produce Exporters Forum (FPEF) вказують на поєднання проблем: неефективність портів, зростання операційних витрат і обмеження доступу на окремі ринки.
«Ми провели спільну зустріч із виробниками цитрусових, і меседж чіткий: фрукти накопичуються. Цього року ринків немає, і це створює тиск. Логістичний ланцюг не такий ефективний, як мав би бути. Це був дуже важкий рік для всіх», — зазначив CEO FPEF Піт де Ягер.
Логістика дорожчає: ставка на оптимізацію та контроль температури
За даними FPEF, логістичні витрати зросли через подорожчання дизельного пального та обмеження на залізниці, що змушує експортерів більше покладатися на автоперевезення. Як відповідь, компанії намагаються підвищувати ефективність відвантажень — зокрема, збільшують корисне завантаження контейнерів завдяки оптимізації палетування.
Паралельно тривають інвестиції в елементи «холодного ланцюга»: холодні склади, розширення потужностей підключення рефрижераторних контейнерів (plug-in capacity) та системи моніторингу температури контейнерів під час транспортування.
Погодні ризики та технологічна відповідь у виробництві
На виробників також впливають погодні коливання — посухи, повені та високі температури. У секторі реагують технологіями: застосовують накриті системи вирощування, сітки, зрошувальні рішення та сорти, адаптовані до змін умов. За словами Піта де Ягера, підтримувати обсяги виробництва вдається завдяки технологіям, а не через розширення площ.
Доступ до ринків: фітосанітарні переговори, тарифи та регуляторні вимоги
Окремим обмеженням залишається доступ до ринків. У FPEF зазначають, що фітосанітарні переговори щодо ризиків шкідників і хвороб можуть тривати довго. Крім того, на частині східних ринків експортери стикаються з тарифами через обмежені торговельні угоди. На практиці на експорт також впливають вимоги щодо залишків (residue limits), правила пакування та фітосанітарні протоколи.
Післязбиральні дослідження та енергоефективність
Післязбиральні дослідження, за інформацією FPEF, зосереджені на пакуванні, поводженні з продукцією, зберіганні, подовженні терміну придатності та не хімічних методах обробки. Виробники використовують водоощадні сорти та системи зрошення, а пакувальні станції впроваджують енергоефективне охолодження й сонячну енергетику.
Географія експорту та бар’єри для торгівлі всередині Африки
Близько 5% експорту свіжої продукції ПАР, за оцінкою FPEF, спрямовується на африканські ринки. Основні обсяги припадають на Європу (включно з Великою Британією), Близький Схід і Далекий Схід. Серед стримувальних факторів для внутрішньоафриканської торгівлі називають нестачу інфраструктури «холодного ланцюга», доступність іноземної валюти, страхування експортних кредитів і закриття кордонів.
Водночас сектор шукає додаткові ринки збуту на тлі посилення конкуренції з боку Перу, Чилі, Австралії, Нової Зеландії, а також зростання внутрішнього виробництва в окремих країнах-імпортерах, зокрема в Китаї.