У новій глобальній оцінці FAO зазначає, що стан ґрунтів у багатьох регіонах погіршується, тоді як відомі практики сталого управління ґрунтами впроваджують недостатньо швидко та масштабно. Матеріали представили на COP17 Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням (UNCCD).
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Деградація ґрунтів у багатьох частинах світу продовжує посилюватися, тоді як перевірені практики захисту та відновлення ґрунтів не впроваджуються з темпом і масштабом, яких потребує ситуація. Про це йдеться у новій глобальній оцінці FAO Status of the World’s Soil Resources 2026, яку презентували разом із новими настановами, підготовленими спільно з UNCCD, під час 17-ї Конференції сторін UNCCD (COP17).
У FAO підкреслюють, що два документи поєднують оновлені дані про стан ґрунтів із практичними рекомендаціями, які мають допомогти країнам «уникати, зменшувати та розвертати назад» деградацію сільськогосподарських земель і ґрунтів.
Що показує оцінка FAO
- Понад половина розглянутих регіональних і субрегіональних оцінок вказує на низький або дуже низький рівень впровадження практик сталого управління ґрунтами.
- 58% оцінок повідомляють про погіршення тенденції з 2015 року, і лише близько 10% — про покращення.
- Ерозія ґрунтів названа найсерйознішою та взаємопов’язаною загрозою: у семи оцінених регіонах 81% оцінок характеризують управління ерозією як «погане» або «дуже погане», а 65% повідомляють про погіршення з 2015 року.
Звіт доповнює глобальну оцінку, яку FAO вперше опублікувала у 2015 році через Global Soil Partnership за наукового супроводу Intergovernmental Technical Panel on Soils. Нова версія спирається на наукову літературу за 2015–2025 роки та експертизу з 75 країн.
Які практики названі «перевіреними»
У матеріалі FAO серед практик, здатних пом’якшувати загрози для ґрунтів і водночас підтримувати або підвищувати продуктивність, перелічено:
- зменшення інтенсивності обробітку ґрунту (reduced tillage);
- інтегроване управління поживними речовинами (integrated nutrient management);
- диверсифікацію культур;
- покривні культури (cover crops);
- внесення органічних матеріалів (organic amendments);
- агролісівництво (agroforestry).
Ключовий виклик, за висновками оцінки, — масштабування впровадження цих підходів.
«Ми маємо значно кращі докази щодо тиску на ґрунти у світі — і щодо практик, які можуть їх захистити та відновити. Але цей звіт чітко показує: перевірені рішення все ще не впроваджуються з темпом і масштабом, яких потребує ситуація. Пріоритет зараз — надати країнам, фермерам та іншим користувачам земель знання, спроможності та стимули, щоб застосувати ці рішення на практиці», — заявила заступниця генерального директора FAO Бет Бехдол.
Тиск на ґрунти: що змінилося з 2015 року
FAO нагадує, що ґрунти є основою продовольчої безпеки: вони забезпечують виробництво понад 95% їжі, яку споживає людство, а також виконують водорегулювальні та кліматорегулювальні функції, підтримують біорізноманіття і засоби до існування.
Серед факторів, які можуть сприяти деградації земель і зниженню функцій ґрунтів, у матеріалі названо урбанізацію, несталі агропрактики, промислову діяльність, конфлікти та забруднення. Також зазначено, що з 2015 року населення світу зросло на 800 млн людей, а зібрана площа основних культур збільшилася на 80 млн га.
Окремо підкреслено регіональні відмінності в управлінні поживними речовинами: в одних зонах проблемою є надлишок через надмірні внесення, в інших — виснаження, що обмежує продуктивність і продовольчу безпеку. У звіті це подається як аргумент на користь локально адаптованих підходів.
П’ять пріоритетів для прискорення змін
У звіті FAO закликає до скоординованих і сталих дій на всіх рівнях, орієнтуючись на п’ять напрямів:
- посилення ґрунтового врядування та правових рамок;
- розвиток освіти, спроможностей і обміну знаннями;
- покращення моніторингу ґрунтів через гармонізовані дані, індикатори та методи оцінювання;
- посилення стимулів для впровадження сталого управління ґрунтами;
- інклюзивне, міждисциплінарне та багатостороннє ухвалення рішень.
Окремі настанови для агроландшафтів
Другий документ — Living Soils, Productive Lands, Resilient Landscapes — FAO та UNCCD позиціонують як заповнення «давнього розриву»: агроландшафти, попри те що на них припадає більшість деградації, спричиненої людиною, часто були недостатньо представлені в політиках і підходах.
У настановах пропонується зміщення фокусу від поодиноких відновлювальних втручань до інтегрованого управління продуктивними ландшафтами з пріоритетом: уникати деградації там, де це можливо, зменшувати поточний тиск і відновлювати землі та ґрунти, де деградація вже відбулася. Також наголошується на потребі сильнішої інтеграції питань агроземель і ґрунтів у національне планування розвитку, цілі нейтральності деградації земель, кліматичні стратегії, рамки з біорізномананіття та процеси трансформації агропродовольчих систем.
Для практичного застосування передбачено цифровий супровідний ресурс у базі знань FAO щодо технологій та інновацій в агропродовольчих системах — із доступом до інструментів, кейсів, методологій і прикладів.