Залишати кукурудзу на перезимівлю в полі — це вимушений крок, зумовлений економічними, логістичними та погодними обмеженнями, а не вдалою агротехнологічною стратегією. Таку думку висловив провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва ННЦ «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Дмитро Людвенко в коментарі AgroPortal.ua.

За його словами, повномасштабним або домінуючим явищем це не стане, але розподілиться нерівномірно. «Великі господарства з власною інфраструктурою сушіння і зберігання будуть уникати такої практики через ризик зниження якості зерна. Водночас залишати кукурудзу в полі будуть змушені переважно дрібні та середні фермери, які не мають постійного доступу до елеваторів або не можуть дозволити собі додаткові витрати на сушіння», — пояснює Людвенко.

За розрахунками науковців інституту, за песимістичних сценаріїв — різкого погіршення погоди восени, дефіциту палива або інших непередбачуваних обставин — у низці регіонів може тимчасово зрости площа, де кукурудза залишиться зимувати.

Читайте також: Ціни на кукурудзу на сході нижчі на тисячу гривень

Масштаб оцінює завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення того ж центру, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук — але з прямим застереженням щодо статусу цифри. «Офіційної статистики щодо площ, які свідомо залишатимуть на перезимівлю, наразі немає, оскільки збиральна кампанія лише розпочинається. Водночас з огляду на дефіцит потужностей для зберігання та очікуваний урожай потенційний масштаб може становити до 1 млн га. Це прогнозна оцінка, а не фактично зафіксований показник», — наголосив він.

Практика при цьому свідчить, що навіть у таких випадках аграрії намагаються мінімізувати площі під перезимівлю. Якщо господарство має бодай мінімальну технічну й фінансову можливість зібрати та висушити зерно восени, воно нею скористається: ризики втрати частини врожаю та його якості під час зимівлі в полі значно переважають поточну економію.

Тло для цих оцінок відоме. Урожай кукурудзи цього року може перевищити 30 млн тонн, а активне надходження зерна на ринок почалося орієнтовно з 20–25 вересня — одночасно на елеватори, до портів і до західних кордонів.