Фото: із відкритих джерел
Євросоюз веде переговори з Україною та сусідніми країнами щодо розширення альтернативних логістичних коридорів для експорту зерна. Причина — атаки на судноплавство в Чорному морі та низький рівень води на Дунаї, що ускладнюють роботу двох ключових напрямків.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Європейський Союз працює з Україною та країнами-сусідами над відкриттям і розширенням альтернативних експортних коридорів для українського зерна на тлі зростання ризиків для судноплавства в Чорному морі та обмежень на Дунаї через мілководдя. Про це 3 вересня повідомив єврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Гансен.
За його словами, ЄС перебуває в активних перемовинах із Києвом і країнами вздовж західного кордону України, щоб посилити логістичні шляхи автомобільним, залізничним і річковим транспортом. Йдеться, зокрема, про маршрути, які почали розвивати як «смуги солідарності» після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Що ускладнює експорт
У матеріалі зазначається, що терміновість зумовлена серією атак у липні та серпні, які вплинули на роботу двох основних експортних напрямків України.
- 19 липня 2026 року балкер Golden Leo загорівся після ракетного удару під час виходу з порту Одеса з вантажем кукурудзи.
- У середині серпня румунська ППО зафіксувала понад 100 дронів під час семи окремих інцидентів поблизу дунайських портів Румунії.
- Найбільший річковий порт України Ізмаїл, за даними публікації, тричі зазнав ударів у серпні; атака 29 серпня призвела до загибелі однієї людини та знищення п’яти зерновозів.
- Паралельно Дунай міліє, що зменшує вантажомісткість барж, які зазвичай використовують як резервний маршрут у періоди підвищеної небезпеки в Чорному морі.
Які альтернативи обговорюють
Серед варіантів, які розглядають, — залізничний коридор через Молдову та Румунію до чорноморського порту Констанца. У публікації вказано, що цей маршрут потенційно може забезпечити близько 10% експортних обсягів України.
Також повідомляється, що Молдова вже вдвічі знизила транзитні тарифи до кінця року, щоб стимулювати перевезення цим напрямком. До обговорень щодо безпеки коридору залучали й тимчасового міністра оборони Румунії Раду Міруце.
Реакція ринку та наслідки для виробників
У матеріалі зазначається, що сукупний тиск на логістику вже відобразився на світових ринках: у серпні пшеничні та кукурудзяні бенчмарки сягали багаторічних максимумів, а індекс Bloomberg Agriculture Spot Index зріс більш ніж на 13% за місяць — це названо найрізкішим місячним підйомом за понад десятиліття.
Водночас, за даними публікації, частина українських фермерів була змушена продавати пшеницю нижче собівартості через падіння цін у заблокованих портах, попри зростання міжнародних котирувань. Автори пов’язують це з логістичним «вузьким місцем», яке спотворює ціноутворення.
Паралельно — заклик ЄК щодо підтримки фермерів ЄС через посуху
Окремо Крістоф Гансен закликав уряди країн ЄС повніше використовувати гнучкі механізми Спільної аграрної політики (CAP) для підтримки фермерів, які постраждали від сильної спеки та посухи цього літа. Серед інструментів він згадав положення про форс-мажор, спрощення адміністративних і фінансових вимог, екстрене фінансування, пов’язане з витратами на добрива, а також швидші авансові виплати в межах CAP.
У публікації наголошується, що ці заяви пролунали того ж тижня, коли Франція та Німеччина оголосили багатомільярдні національні пакети допомоги через посуху, що, на думку авторів, підкреслює масштаб проблеми на рівні всього блоку.
Для українського агросектору розширення сухопутних і річкових маршрутів означає спробу зменшити залежність від найбільш ризикових ділянок логістики та частково стабілізувати експортні потоки в періоди загострення безпекових і природних обмежень.