Фото: із відкритих джерел
Огляд даних RASFF за минулий рік показує, що частка перехоплень партій із перевищенням максимальних рівнів залишків (МДР) у ЄС нерівномірно розподіляється між країнами-постачальниками та країнами, які оформлюють сповіщення. Окремо в матеріалі звертають увагу на різницю в інтенсивності контролю та на роль роздрібних мереж, які часто встановлюють жорсткіші вимоги, ніж законодавство.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Понад дві третини імпорту фруктів і овочів до ЄС із третіх країн припадає лише на десять держав: Єгипет (10%), Еквадор (9,5%), Коста-Рика (9%), Марокко (8%), Колумбія (8%), ПАР (7%), Перу (6%), Туреччина (5%), Бразилія (4%) і Китай (3%). У матеріалі зазначається, що логічно очікувати, що основна маса випадків перевищення максимальних рівнів залишків (МДР) буде пов’язана саме з цими постачальниками, однак фактична картина за сповіщеннями RASFF відрізняється.
Із 491 випадку щодо продукції з третіх країн, зафіксованих у RASFF торік, майже не простежуються ПАР, Еквадор і Коста-Рика (разом близько 0,5%). Колумбія та Марокко також мають менше порушень, ніж можна було б очікувати з огляду на їхню частку ринку. Натомість частка перевищень для Перу, Китаю та Бразилії (переважно лайми) загалом відповідає їхнім часткам у постачанні.
Найбільшу частку перехоплень у матеріалі пов’язують із Туреччиною — 20% усіх випадків, далі йде Єгипет із 16%. Також «гірше за очікування» відносно ринкової частки виглядають Кенія (переважно зелена квасоля), Індія, Таїланд (переважно перець/чилі), В’єтнам (переважно пітахая), Албанія (переважно перець), Шрі-Ланка (переважно довга квасоля) та Бангладеш. Водночас постачальники, що посідають 11–20 місця в імпорті фруктів і овочів до ЄС, за винятком Індії, «працюють доволі добре»: Чилі, Канада, Ізраїль, Нова Зеландія, Сербія, Велика Британія, Кот-д’Івуар, Аргентина та Україна — їх рідко фіксують із перевищенням МДР.
Що саме фіксують у перехопленнях
За наведеними у матеріалі підрахунками, 45% перехоплень стосуються залишків препаратів, заборонених у європейському садівництві. Також згадано три випадки перевищення МДР у продукції, маркованій як органічна, що становить близько 0,5% від усіх кейсів.
Хто найчастіше оформлює сповіщення
Найбільше сповіщень, за даними огляду, надходило від транзитної країни — Нідерландів (17%), далі — Франція (15%), яка, зокрема, є «воротами» для імпорту кенійської зеленої квасолі. Наступні — Німеччина (9%), Болгарія (9% — межує з Туреччиною), Італія (9% — імпорт із Єгипту, Перу та Таїланду), Бельгія (7%), Хорватія (5% — транзит імпорту з Албанії та Північної Македонії) і Словенія (4% — імпорт із Єгипту через порт Копер).
Окремо в матеріалі названо «цікавим випадком» Іспанію: вона повідомила менш ніж про 1% усіх перевищень МДР у RASFF, хоча є другим найбільшим імпортером фруктів і овочів із третіх країн (12,5%). Через Нідерланди, як найбільшого імпортера, до Європи заходить 28,5% «заморських» фруктів і овочів.
Приклад із єгипетськими апельсинами та частотою контролю
У матеріалі згадується позиція іспанської організації виробників La Unió, яка на початку березня заявляла, що в лютому чотири партії апельсинів з Єгипту відхилили через надмірні рівні залишків, тоді як Єврокомісія в січні знизила частоту інспекцій для єгипетських апельсинів із 20% до 10%.
Водночас автори огляду зазначають: із 26 перехоплень за комбінацією «продукт-країна» (єгипетські апельсини) торік жодне не було здійснене іспанським контрольним органом, хоча 7% імпорту єгипетських апельсинів до ЄС проходило через Іспанію. Італія має подібну частку в цій торгівлі, але зупинила шість партій (23% перехоплень). Нідерланди, через які проходить трохи більше половини імпорту єгипетських апельсинів, забезпечили 42% перехоплень.
Як працює система перевірок у ЄС
У матеріалі підкреслюється, що не всі партії фруктів і овочів із третіх країн проходять фізичний огляд або відбір проб на МДР. Підхід переважно ризик-орієнтований: документи перевіряють завжди, а фізичні та ідентифікаційні перевірки проводять вибірково. Для окремих комбінацій «продукт-країна» діють обов’язкові посилені перевірки з фіксованими відсотками відповідно до Регламенту (ЄС) 2019/1793 та його піврічних змін. Окрім цього, держави-члени визначають обсяг і фокус відбору проб через щорічні плани ризиків (у Нідерландах — NVWA).
Зміни до переліку обов’язкових перевірок, як зазначено, відбулися в січні. Із 55 комбінацій 15 стосуються мікотоксинів у горіхах, сухофруктах, перці/чилі або імбирі. Частка партій, які мають перевіряти на «плісняві токсини», коливається від 10% (наприклад, арахіс із Китаю та перець з Індії) до 50% (наприклад, арахіс із Гани та фісташки з Туреччини).
Окрім обов’язкової 10% перевірки на Salmonella у перці з Китаю, решта вимог у цьому блоці стосується контролю МДР засобів захисту рослин із частотами 10% (наприклад, єгипетські апельсини), 20% (наприклад, дуріан із В’єтнаму), 30% (гранати з Туреччини) та 50% (наприклад, перець чилі з Руанди). Зазначається, що 39 обов’язкових відсотків перевірок МДР переважно стосуються Туреччини (7 продуктів), Індії (6), Єгипту (6) та В’єтнаму (4). Найбільше обов’язкових перевірок припадає на перець чилі (10 країн), також є вимоги для ще 21 виду фруктів і овочів.
Окрім прикордонного контролю, у матеріалі згадуються й випадкові перевірки — як на кордоні, так і всередині ринку: у виробників, імпортерів, гуртовиків, ритейлу та сектору HoReCa.
Дискусія про «рівні правила гри» та приклад Франції
Під час фермерських протестів на початку січня, на тлі заяв Єврокомісії про намір підписати торговельну угоду з Mercosur, французький уряд назвав низку «болючих точок»: mancozeb, glufosinate, benomyl, carbendazim і thiophanate-methyl. Це п’ять діючих речовин, заборонених у європейському виробництві, але з установленими МДР. Французька влада оголосила «нульову толерантність» до їх виявлення на окремих видах фруктів і овочів, пояснюючи це міркуваннями здоров’я, хоча в матеріалі звертають увагу на контекст і реакцію галузі.
«The real competitive distortion is happening within Europe.»
«This measure only creates an illusion of protection.»
Як зазначено в огляді, торік у RASFF не було зафіксовано жодного перевищення МДР для mancozeb і glufosinate в Європі та лише один випадок для benomyl. Для thiophanate-methyl було сім сповіщень, для carbendazim — сімнадцять, але це, за оцінкою авторів, становить лише близько десятої частини всіх сповіщень щодо надмірних концентрацій речовин, заборонених у ЄС. Лише одне з таких сповіщень внесла до RASFF сама Франція. Більшість виявлень стосувалася екзотичних фруктів, які у Франції не вирощують, і жодне — імпорту з Mercosur.
Mercosur у фокусі: масштаби постачання та сповіщення
У матеріалі стверджується, що тема «недобросовісної конкуренції» з боку виробників фруктів і овочів із чотирьох країн Mercosur у цьому контексті має обмежений масштаб. Парагвай, за наведеним описом, не відправляє до ЄС навіть п’яти контейнерів фруктів і овочів, а частка Уругваю в імпорті ЄС із третіх країн становить 0,08%. Аргентина має 1,42%, Бразилія — 3,85%, при цьому аргентинська продукція надходить у міжсезоння, а Бразилія, окрім динь, сильна переважно в екзотичних фруктах, які в Європі майже не вирощують. Також наведено приклад щодо імпорту картоплі: у 2025 році ЄС імпортував із Mercosur 78 тонн.
За даними огляду, торік не було зафіксовано жодного перевищення МДР для засобів захисту рослин у продукції з Парагваю та Уругваю. Аргентина мала 3 виявлення, Бразилія — 15, що становить відповідно 0,6% і 3% від усіх сповіщень про перевищення МДР для імпорту з третіх країн; у матеріалі підкреслюється, що в обох випадках ці частки нижчі за їхню частку ринку в Європі.
Також згадується, що у Франції на початку січня лунала ідея тимчасово призупиняти імпорт фруктів і овочів із третіх країн у разі виявлення слідів препаратів, заборонених у ЄС. Французька асоціація імпортерів CSIF виступила проти, аргументуючи, що це не допоможе французьким виробникам і не досягне заявленої мети. Серед додаткових аргументів — невизначеність навколо заходу, ризик порушення торговельних потоків для споживачів, очікувана необхідність координації на рівні ЄС щодо контролю МДР, а також те, що, за оцінкою CSIF, близько 20% споживання фруктів і овочів у Франції припадає на треті країни, тоді як політики імпортерів щодо МДР часто вже є жорсткішими за мінімальні юридичні вимоги.
Ритейл і добровільно жорсткіші стандарти
У матеріалі наголошується, що основний обсяг фруктів і овочів продається через супермаркети (для Нідерландів частку оцінюють у трохи більше ніж 90%). Ритейлери часто декларують вимоги, суворіші за законодавчі, і в екологічній частині, і щодо ризиків для здоров’я. Серед типових вимог — сертифікація GlobalGAP і GRASP або вищі стандарти, а також власні політики щодо МДР.
Як приклад наведено нідерландського ритейлера Albert Heijn, який на своєму сайті описує три амбіції на 2030 рік: не більше трьох різних залишків пестицидів у фруктово-овочевій продукції; зниження рівня залишків до 25% від законодавчо дозволеної межі; поступова відмова від «критичних» речовин, зокрема зі списку Toxic 12, який PAN Europe називає переліком найбільш токсичних речовин, що ще дозволені в ЄС (дві з них уже заборонені).
Також згадується Jumbo: компанія заявляє, що допускає максимум 50% від європейських МДР і нідерландського показника ARfD (Acute Reference Dose), а також застосовує «чорний список» неприйнятних речовин, сформований на основі переліку Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Що показують тести у Нідерландах за даними PAN Netherlands
Водночас, за оцінкою Pesticide Action Network Netherlands, «роботи ще багато». У своєму Pesticide Food Guide організація, посилаючись на результати тестів NVWA за останні три роки, зазначає, що залишки виявляли на 98% полуниці — в середньому 4,4 діючої речовини, максимум — 12 препаратів. До топ-5 фруктів із найгіршими показниками за залишками віднесено цитрусові, полуницю, виноград, груші та черешню. Для овочів (які, за описом, загалом мають кращі показники і за «коктейлем» залишків, і за сумарним рівнем) топ-5 складають перець, шпинат, пак-чой, томати та зелена квасоля. Найменше забрудненими залишками названо спаржу, буряк, цикорій, гарбуз і загострену капусту; серед фруктів — ківі, кавун, ананас, манго та сливу.
У підсумку автори огляду визнають, що претензії виробників щодо «нерівних правил гри» у застосуванні засобів захисту рослин мають підстави, адже в інших країнах деякі препарати, заборонені в ЄС, можуть бути дозволені. Водночас у частині конкуренції з Mercosur цей ефект у матеріалі оцінюють як обмежений і припускають, що більш нагальним може бути забезпечення однакових правил і їхнього виконання всередині ЄС.
У матеріалі зазначено, що наведені цифри та розрахунки базуються на даних RASFF, Eurostat і Faostat.