Проблема фальсифікату мінеральних добрив в Україні не нова, але останні лабораторні дослідження змушують говорити про неї як про системний виклик для аграріїв. За оцінками експертів, частка підробок може сягати 50% ринку, що значно перевищує офіційні 15–30%.
Історичні дані: від 22% до 13–22%
Ще у 2011–2015 роках Інститут охорони ґрунтів України фіксував відхилення від нормативів у значної частини зразків мінеральних добрив. Частка проаналізованих зразків, які не відповідали встановленим вимогам, становила:
- 2011 рік — 22%;
- 2012 рік — 27%;
- 2013 рік — 24%;
- 2014–2015 роки — 13–22%.
Ці дані свідчать, що проблема невідповідності добрив заявленим характеристикам фіксується в Україні вже понад десять років.
Сучасні оцінки: 20–30% у 2023 та 15–20% у 2024
За оцінкою Ukravit Institute, частка фальсифікованих добрив в Україні становила 20–30% у 2023 році та 15–20% — у 2024-му. Водночас ці цифри не можна трактувати як частку фальсифікату на всьому українському ринку, адже йдеться про різні дослідження та різні вибірки.
Лабораторні дослідження сезонів 2024–2025 та 2025–2026
Агролабораторія «Ірлен» повідомляє, що у сезоні 2024–2025 років 38% досліджених зразків мінеральних добрив не відповідали заявленому складу. У сезоні 2025–2026 років уже 17% зразків не відповідали показникам, зазначеним у сертифікатах постачальника.
Серед виявлених лабораторією випадків:
- КАС із заявленими 32% азоту, тоді як фактичний показник був нижчим за 29%;
- зразки, у яких не виявили заявлених елементів живлення;
- випадок, коли вапнякову аміачну селітру продавали як амофос.
Що вважається фальсифікатом за законом
Фальсифікат — це не лише підроблена етикетка відомого бренду. Відповідно до законодавства, до фальсифікованої продукції належать, зокрема, препарати, які не пройшли передбачені законом державні випробування та державну реєстрацію.
Олена Кошик, юристка, засновниця Koshyk & Partners Law Firm, у блозі на Latifundist.com зауважила: «І ось тут починається найцікавіше. За моїми власними спостереженнями та аналізом ринку, майже половина продукції, яка сьогодні присутня на ринку добрив, може підпадати під це визначення. Тобто проблема фальсифікату добрив в Україні потенційно може бути значно масштабнішою за ті 15–30%, які ми бачимо в окремих дослідженнях. Мій попередній висновок: масштаб може наближатися до 50%».
Вона додала: якщо це так, то ми маємо говорити вже не просто про окремі випадки підробки, а про системну проблему українського ринку добрив. При цьому системного державного моніторингу ринку добрив немає, як і реальної статистики його масштабу.
Висновки
Лабораторні дані та експертні оцінки вказують на те, що фальсифікат добрив в Україні залишається гострою проблемою. Аграріям варто ретельно перевіряти постачальників і сертифікати якості, адже невідповідність складу може призвести до втрат врожаю та фінансових збитків.
