Фото: із відкритих джерел
Попри один із найбільших у світі обсягів виробництва бананів, Нігерія майже не представлена на експортних ринках. Ключові бар’єри — зберігання, холодовий ланцюг, логістика, контроль якості та низький рівень переробки.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Водночас у матеріалі наголошується, що міжнародна статистика може відрізнятися залежно від того, як у різних країнах і системах обліку трактують банани та плантани, вагу грон і методи звітності.
Експорт: кілограми замість сотень тисяч тонн
За даними World Bank WITS (на основі UN Comtrade), у 2024 році Нігерія експортувала 43 802 кг бананів (включно з плантанами), свіжих або сушених, на суму 49 330 дол. США. Основними напрямками поставок були Канада, Індія та Габон.
Для порівняння, Камерун у 2024 році експортував 210 686 т бананів, що на 1,8% більше, ніж 206 852 т у 2023 році, за даними Асоціації виробників бананів Камеруну.
Що стримує розвиток ланцюга доданої вартості
Генеральний директор Agricultural and Rural Management Training Institute доктор Олуфемі Оладунні серед факторів, що гальмують розвиток бананового ланцюга доданої вартості, назвав низьке внутрішнє споживання та недостатню інфраструктуру для зберігання.
«Зберігання суттєво погіршує ситуацію з виробництвом бананів. Коли ви їх виростили, якщо не перемістити продукцію одразу в момент стиглості, вона починає псуватися вже за кілька днів», — сказав він.
За його словами, потрібні системи зберігання, транспортування та дистрибуції, оскільки споживачі зазвичай віддають перевагу свіжим бананам. Також він закликав інвестувати в інфраструктуру зберігання, дослідження та розвиток ринків, щоб зменшити післязбиральні втрати.
Переробка як альтернатива для збуту
Виконавчий директор Gogreen Africa Initiative Амбасадор Аденийї Сола Бунмі назвав переробку одним із потенційних напрямів використання врожаю — зокрема виробництво чипсів, борошна, пюре та сушених фруктів.
Серед інших викликів для сектору він відзначив шкідників і хвороби, обмежені можливості моніторингу та дорадчих служб, післязбиральні втрати через проблеми з холодовим ланцюгом і логістикою, а також низький рівень доданої вартості.