Ізраїльська PlantArcBio оприлюднила результати першого відкритого польового випробування кукурудзи: лінії з її провідними генами посухостійкості дали більш ніж удвічі більшу масу качанів порівняно з контролем як за зрошення, так і за тривалої посухи.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Ізраїльська агробіотехнологічна компанія PlantArcBio (PAB), що спеціалізується на пошуку генів для просапних культур, повідомила про результати першого відкритого польового випробування кукурудзи. За даними компанії, ділянки з її провідними генами посухостійкості сформували більш ніж удвічі більшу масу качанів, ніж нетрансформований контроль, і за стандартного зрошення, і за умов жорсткої посухи.
У матеріалі зазначається, що відбір кандидатних генів компанія проводить на власній платформі DIP™ (Direct In Plant), яка передбачає скринінг мільйонів генів безпосередньо в живих рослинах під дією реальних стресових факторів, а не в лабораторних «чашках» або лише за комп’ютерним моделюванням. Мета підходу — швидше отримувати кандидати, які демонструють ефект у рослині, а не тільки на рівні гіпотез.
Як проходило польове випробування
За інформацією PlantArcBio, у сезоні 2026 року в Ізраїлі компанія заклала відкритий польовий дослід на 200 ділянках із використанням як інбредних ліній, так і гібридної кукурудзи. Випробування проводили з кількома повтореннями у двох режимах:
- стандартне зрошення;
- сильна, тривала посуха з квітня по серпень.
У повідомленні йдеться, що рослини кукурудзи з «провідними» генами компанії росли енергійніше та більш рівномірно цвіли, тоді як контрольні рослини помітно відставали. Також зазначено, що трансформовані рослини формували більше й більші качани на рослину, а в гібридному фоні мали візуально зеленіше листя.
Що показали результати на збиранні
За даними компанії, переваги, зафіксовані протягом вегетації, відобразилися й на показниках під час збирання:
- загальна маса качанів на ділянку була більш ніж утричі вищою за контроль за умов зрошення;
- порівнюваний приріст маси качанів зафіксували і в умовах посухи;
- у випробуванні трьох провідних генних подій на «просунутій» гібридній кукурудзі врожайність зерна перевищувала контроль в обох режимах, а в окремих випадках понад удвічі зростала врожайність за посухи.
Контекст: посуха як фактор втрат урожаю
У публікації наголошується, що посуха залишається одним із ключових чинників втрат урожаю у світі. Наводяться оцінки ФАО: стихійні лиха, серед яких посуха названа основною, коштують світовому сільському господарству близько 123 млрд дол. США на рік та призводять до втрати в середньому 69 млн тонн зерна щороку (за період 1991–2021 років).
Також згадується, що у вересневому звіті USDA за 2026 рік прогноз урожайності кукурудзи у США знизили до 178,5 бушеля/акр після спекотної та сухої погоди наприкінці сезону; прогноз виробництва — 15,8 млрд бушелів, що на 1,2 млрд бушелів менше, ніж у 2025 році. У 21 із 32 штатів, що звітують, прогнози були знижені; окремо вказано на вплив спеки й посухи в Небрасці, Канзасі та Північній Дакоті (для останньої — падіння більш ніж на 8%).
«Ці польові результати підтверджують те, що ми бачили в попередніх випробуваннях, і вони дуже обнадійливі… бачити, що приріст підтверджується в реальному, повторюваному відкритому польовому випробуванні — і за нормальних умов, і за посухи — є важливим кроком валідації», — заявив засновник і CEO PlantArcBio Дрор Шалітін.
Що це може означати для агровиробників
Практичний інтерес таких рішень — у потенційному збереженні продуктивності кукурудзи за дефіциту вологи та високих температур, коли ризики зриву запилення й наливу зерна зростають. У матеріалі також зазначено, що PlantArcBio веде перемовини із насіннєвими компаніями та селекційними програмами щодо ліцензування провідних генів для інтеграції в елітну зародкову плазму в різних географіях і гібридних фонах.
Окремо в публікації наведено ілюстративний розрахунок «масштабного ефекту»: за умови 20% приросту врожайності на базі прогнозованого світового виробництва кукурудзи близько 1,3 млрд тонн у сезоні 2026/27 це відповідало б приблизно 260 млн тонн додаткової продукції. Водночас це припущення подано як оцінку потенційного ефекту за умови широкого застосування.