Бразильська компанія VitalForce інвестує в нові біологічні технології захисту рослин, зокрема в продукти на основі RNA interference (RNAi), які мають прицільно «вимикати» життєво важливі гени комах-шкідників. Першою ціллю в проєкті називають fall armyworm; вихід продукту на ринок очікують наприкінці 2027 — на початку 2028 року.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Бразильська компанія з біологічних рішень для агросектору VitalForce повідомила про інвестиції в нові технології біозахисту, серед яких — розробка продуктів на основі RNA interference (RNAi), спрямованих на гени комах-шкідників. У компанії зазначають, що ширша увага до цієї технології з’явилася під час розробок, пов’язаних із COVID-19.
Генеральна директорка VitalForce Шейлла Альбукерке пов’язує попит на підвищення технологічної ефективності в агровиробництві з поєднанням факторів: високими відсотковими ставками, жорсткішими умовами сільського кредитування, зростанням витрат, нижчими цінами на сировинні товари та кліматичними ризиками.
«Ефективність перестала бути конкурентною перевагою і стала умовою прибутковості в сільському господарстві», — сказала Шейлла Альбукерке.
Біологічні інпути: акцент на ресурсній ефективності
За словами Альбукерке, біологічні інпути можуть допомагати фермерам краще використовувати вже вкладені ресурси у виробництво та підвищувати стійкість культур. Зокрема, йдеться про поліпшення використання рослинами поживних елементів, які вже доступні в ґрунті, включно з фосфором.
Вона також послалася на оцінки, за якими біопродукти здатні підвищувати засвоєння внесених поживних речовин до 30%, що потенційно може зменшувати залежність від імпортних хімічних добрив.
У портфелі VitalForce — біофунгіциди, біоінсектициди та біонематициди на основі бактерій і грибів, а також добрива й продукти на основі водоростей, які позиціонуються як рішення для підтримки розвитку кореневої системи та стійкості рослин за водного стресу.
Компанія повідомила, що має експертизу у грибних продуктах і торік інвестувала близько R20 млн (US$3,5 млн) у виробничий майданчик у штаті Сан-Паулу, зокрема в обладнання для твердофазної ферментації грибів, щоб наростити виробничі потужності.
Окремо VitalForce згадує ад’ювант із «на 70% нижчим вуглецевим слідом», який отримують шляхом перетворення рафінованої мастильної оливи на аграрну оливу.
RNAi у захисті рослин: як це має працювати
VitalForce розробляє аграрне застосування RNAi разом зі стартапом Bsafe Biotech. Першою ціллю називають fall armyworm — одного з ключових шкідників, що завдає шкоди посівам кукурудзи, сої та бавовнику.
Описуючи принцип RNAi, у компанії зазначають: дослідники визначають гени, критично важливі для виживання комахи, і створюють РНК-молекули, спрямовані на ці гени. Після потрапляння в організм шкідника такі молекули «заглушують» життєво важливі гени, що потенційно може призводити до загибелі комахи, не впливаючи на інші організми або довкілля (за описом VitalForce).
Проєкт перебуває на стадії випробувань. Очікуваний вихід продукту на ринок — між кінцем 2027 та початком 2028 року.
Що стримує ширше впровадження біопрепаратів
За оцінкою Альбукерке, біологічні інпути наразі становлять близько 6% загального ринку агрохімії, хоча половина бразильських фермерів уже тестувала такі технології. Вона також зазначила, що біопродукти стали доступнішими та конкурентнішими, а для частини позицій фіксували зниження цін до 30%.
Водночас головним бар’єром для ширшого застосування, за її словами, залишається рівень технічних знань і впевненість фермерів у тому, як біопродукти працюватимуть у конкретних господарських умовах.
Компанія просуває підхід «BioFirst», коли біологічні продукти є базою системи управління посівами, а хімічні застосовують лише за потреби.
«Це потребує глибокої зміни поведінки», — сказала Альбукерке.
Контекст: інновації та кліматична стійкість
VitalForce також повідомляє про інвестиції у відкриті інновації, зокрема дослідження мікроорганізмів із бразильського біому Каатинга, які можуть бути корисними для кліматичної стійкості, а також про пошук біологічних рішень проти складних шкідників, зокрема жуків у цукровій тростині.
У компанії підкреслюють роль біологічного здоров’я ґрунту та розвитку кореневої системи як інструментів адаптації до кліматичних екстремумів: глибші й краще розвинені корені можуть покращувати доступ до води та елементів живлення під час посухи, а регенеративне управління — підтримувати продуктивність за водного стресу (за словами Альбукерке).
Для агровиробників практичний сенс таких розробок — у потенційному розширенні інструментів інтегрованого захисту та підвищенні ефективності використання ресурсів. Водночас ключовими залишаються питання підтвердження ефективності в польових умовах і наявності достатньої технічної підтримки під конкретні технологічні схеми.