Міністерство сільського господарства та тваринництва Бразилії (MAPA) визначило пріоритетом підготовку регулювання для ринку біоінпутів у межах Закону № 15.070/2024. Це може тимчасово сповільнити роботу над імплементаційним декретом до нового Закону про пестициди № 14.785/2023.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Секретаріат із питань аграрної оборони при Міністерстві сільського господарства та тваринництва Бразилії (SDA/MAPA) зосереджує зусилля на розробці регулювання для правової рамки біоінпутів, визначеної Законом № 15.070/2024. Як повідомив секретар із питань аграрної оборони Карлос Гулар під час зустрічі комітету з інпутів Бразильської асоціації агробізнесу (ABAG), це рішення ухвалене навіть ціною тимчасового уповільнення роботи над декретом, який має деталізувати виконання нового Закону про пестициди № 14.785/2023.
Чому біоінпути поставили на перше місце
За словами Гулара, два закони перебувають на різних етапах впровадження і по-різному впливають на відповідні сегменти. Закон № 14.785/2023 він охарактеризував як такий, що значною мірою може застосовуватися без окремого імплементаційного декрету. Натомість для біоінпутів відсутність спеціальних правил є суттєвішою перешкодою для ринку — насамперед у частині правової визначеності, реєстрації продуктів та інвестицій.
Розробку регулювання для біоінпутів координує адміністрація президента (Casa Civil): вона допомагає узгоджувати позиції між державними органами та проводить раунди діалогу з представниками приватного сектору. Окремий виклик, на який звернув увагу Гулар, — підготувати декрет так, щоб він залишався в межах, визначених законом, і водночас враховував специфіку сектору з різними моделями виробництва та використання біологічних продуктів.
Про що говорять у галузі: спрощення процедур без втрати якості оцінок
Гулар також закликав спрощувати процедури, не знижуючи технічної якості експертиз. Він наголосив, що складність регулювання не дорівнює суворості оцінювання, і серед можливих підходів назвав більш інклюзивні регуляторні моделі, роботу з продуктами подвійного призначення, множинні реєстрації та процедури, пропорційні ризику.
Водночас, за його словами, публікація декрету не завершить регуляторний процес. Широкий охоплення Закону № 15.070/2024 вимагатиме подальших вторинних норм, зокрема щодо фітосанітарного контролю, живлення рослин, кормів для тварин і ветеринарних препаратів. До ухвалення цих правил реєстрації та імпорт біологічних продуктів і надалі здійснюватимуться за чинними рамками відповідних категорій.
Позиція індустрії: потрібна не лише «рамка», а й модернізація адмінпроцедур
Міжнародний директор із відносин Бразильської асоціації індустрій біоінпутів (ABINBIO) Мауро Герінгер назвав пріоритизацію біоінпутів технічно обґрунтованим розподілом ресурсів і кроком, що відповідає одному з ключових «вузьких місць» сектору.
«Рішення пріоритезувати регулювання біоінпутів, а не розпорошувати технічні ресурси MAPA на різні пріоритети, демонструє правильне розуміння реального “вузького місця” сектору», — сказав Мауро Герінгер.
В ABINBIO також підтримали координацію процесу Casa Civil і діалог держави з бізнесом, але наголосили: ефективність залежатиме від дотримання меж, встановлених законом, а також від здатності врегулювати розбіжності всередині самої індустрії. На думку асоціації, правила мають зберігати інклюзивні моделі регулювання та застосовувати технічні критерії, які підлаштовують процедури під ризик-профіль конкретного продукту, без компромісів щодо якості та безпеки.
Окремо Герінгер підкреслив, що модернізація має виходити за межі підготовки правових інструментів і включати зміни в адміністративних процедурах федеральних і штатних органів.
«Модернізація правової рамки мало що дасть, якщо вона не перетвориться на ефективніші та більш “стрункі” вторинні регуляторні процедури в державних органах і у операторів, відповідальних за регулювання біологічних і хімічних інпутів», — зазначив він.
Серед запропонованих напрямів — оновлення інформаційних систем і впровадження нових процедурних підходів із акцентом на цифрові інструменти та штучний інтелект для оптимізації робочих процесів і підвищення передбачуваності рішень щодо реєстрацій.
Siscomex і закон про охорону сортів: що ще в «пакеті» змін
Ще одна тема, на яку звернув увагу Герінгер, — підготовка компаній до запланованого припинення роботи попередньої системи імпорту в межах Єдиного порталу зовнішньої торгівлі Бразилії (Portal Único Siscomex) з 1 січня 2027 року. Він рекомендував уже зараз тестувати й адаптувати процеси, щоб уникнути операційних збоїв і додаткових транзакційних витрат.
Крім того, у MAPA повідомили про стан дискусії щодо оновлення Закону про охорону сортів рослин. За словами Гулара, подальший рух залежить від Національного конгресу, а законодавчий процес може активізуватися після виборчого періоду. У міністерстві вважають проєкт достатньо опрацьованим і надали позитивний висновок із застереженнями, більшість із яких, як зазначено, згодом врахували в законодавчому звіті.
Для агрокомпаній і виробників інпутів у Бразилії ключовим практичним питанням залишається те, як швидко правові зміни трансформуються у зрозумілі, пропорційні ризикам і передбачувані процедури реєстрації та імпорту біологічних продуктів.