Зміна збудника фузаріозу колоса в Україні

Через аридизацію клімату в Україні відбувається поступова зміна домінуючого збудника фузаріозу колоса. Класичний Fusarium graminearum дедалі частіше поступається місцем Fusarium poae, який краще пристосований до посушливих умов. Про це повідомила кандидат біологічних наук, фітопатологиня Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Тетяна Рожкова.

«На сьогодні в Україні, як і в усьому світі, фузаріоз колосу та зерна на пшениці здебільшого спричиняють фузарієві види з секції Sporotrichiella. Таким є вид Fusarium poae. За рахунок пристосованості до більш посушливих умов, він витіснив відомий всім Fusarium graminearum», — розповіла Тетяна Рожкова.

Fusarium poae інфікує пшеницю, ячмінь і овес.

Прихована загроза: відсутність симптомів

Найбільшим викликом такої зміни у фітосанітарній мапі поширення збудників хвороб рослин є те, що Fusarium poae може не викликати симптомів фузаріозу на зерні та колосі. З вигляду зерно може бути добре виповненим, а колос не мати типових ознак ураження, як-от знебарвлення.

Це ускладнює візуальну діагностику та може призвести до непомітного накопичення інфекції.

Специфічні мікотоксини та їхній вплив

Крім того, Fusarium poae продукує специфічний спектр мікотоксинів, які здебільшого не перевіряють. Мова йде про трихотеценові мікотоксини — ніваленол (NIV), діацетоксисцірпенол (DAS) та фузаренон-Х, а також макроциклічний пептид боверіцин. Тоді як Т-2 та HT-2 токсини гриб не продукує.

Трихоцени викликають подразнення, блювоту і порушення травлення у людей і тварин.

Ефективність засобів захисту

Важливо й те, що обробка рослин засобами захисту під час цвітіння забезпечує лише 50% ефективності. Це слід враховувати при плануванні систем захисту.

Позитивні аспекти: ідентифікація та біоконтроль

Позитивним моментом Тетяна Рожкова вважає простоту ідентифікації збудника хвороби за особливою будовою конідій, а також можливість його контролю біопрепаратами.

Ключові факти

• Збудник: Fusarium poae (секція Sporotrichiella).
• Культури: пшениця, ячмінь, овес.
• Причина поширення: аридизація клімату (посуха).
• Симптоми: часто відсутні на зерні та колосі.
• Мікотоксини: ніваленол (NIV), діацетоксисцірпенол (DAS), фузаренон-Х, боверіцин; Т-2 та HT-2 не продукує.
• Ефективність обробки під час цвітіння: 50%.
• Ідентифікація: за будовою конідій.
• Контроль: можливий біопрепаратами.

Джерело інформації

За матеріалами superagronom.