У 2025 році в Китаї більшість нових зареєстрованих пестицидних продуктів припала на біопестициди, однак їхня частка на ринку все ще залишається меншою за 10%. Огляд галузі пояснює, що попит підштовхують політика, резистентність і вимоги до залишків, а стримують — ціна, складність застосування та слабка мотивація дистрибуції.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
У 2025 році в Китаї зареєстрували 15 нових діючих речовин пестицидів, які охопили 29 нових пестицидних продуктів: 6 хімічних і 23 біопестициди. Частка біопестицидів серед нових продуктів становила 79,3%. Водночас, попри активну реєстрацію, біопестициди, за оцінками з огляду, займають менш як 10% загального ринку пестицидів.
Матеріал підкреслює розрив між «реєстраційним бумом» і реальним проникненням у господарства: біологічні рішення часто дорожчі в застосуванні, потребують точнішої технології та не завжди отримують підтримку на рівні збуту.
Що підштовхує попит: політика, резистентність і вимоги до залишків
В огляді виділяють три чинники, які формують «жорсткий» попит на біопестициди: регуляторна політика, агрономічні виклики та тиск з боку споживачів і експортних ринків.
- Політика та регуляторика. Міністерство сільського господарства та сільських справ Китаю переглянуло вимоги до даних для реєстрації пестицидів, звузивши обсяг необхідних випробувань і знизивши витрати на реєстрацію. Також у «Каталозі галузей, що заохочують іноземні інвестиції (редакція 2025 року)» розвиток і виробництво біопестицидів та біоконтрольних агентів зазначено як заохочуваний напрям. На місцевому рівні окремі регіони запроваджують прямі субсидії: у прикладі з огляду місто Цюнхай пропонує аграріям 20% компенсації на купівлю біопестицидів.
- Резистентність і потреба в нових механізмах дії. Через багаторічне інтенсивне застосування хімічних ЗЗР у Китаї зростає резистентність. У 2025 році моніторинг у ріпакових районах середньої течії Янцзи показав, що резистентність Sclerotinia sclerotiorum до карбендазиму стала поширеною, а частка резистентних ізолятів перевищила половину. У повіті Вейчан (провінція Хебей) резистентність Phytophthora infestans до металаксилу, за даними огляду, сягнула 100%. На цьому тлі біопестициди з іншими механізмами дії розглядають не стільки як повну заміну «хімії», скільки як інструмент керування резистентністю та продовження «життєвого циклу» наявних продуктів.
- Залишки та експортні обмеження. Посилення вимог до максимальних рівнів залишків (MRLs) і ризики відмов на кордоні стимулюють попит на біологічні рішення в експортно орієнтованих сегментах. В огляді зазначено, що у 2024 році 15% китайського аграрного експорту було відхилено на кордоні ЄС через надмірні залишки пестицидів.
Чому «хороші» біопродукти не завжди продаються
Огляд описує бар’єри як системні — вони виникають одночасно на рівні продукту, збуту та сприйняття технології в господарствах.
- Обмеження продуктів і технології застосування. Біопестициди часто мають коротший термін зберігання, вужчий спектр контролю, а їхня біологічна активність може залежати від температури, вологості, освітлення та pH. Порівняно з хімічними препаратами вони діють повільніше й зазвичай дорожчі: у матеріалі вказано, що витрати на одиницю застосування зазвичай на 20–30% вищі. Додатково наголошується на чутливості до строків внесення, сумісності та техніки виконання: помилки в застосуванні різко знижують ефективність і можуть відштовхнути аграрія від повторної покупки.
- Дистрибуція та мотивація роздрібу. Для багатьох дрібних виробників ключовою точкою контакту залишаються роздрібні продавці, які краще знайомі з хімічними продуктами й частіше їх просувають. Біопестициди, за оцінкою огляду, нерідко не отримують «місця на полиці» та промопідтримки незалежно від ціни чи заявленої ефективності.
- «Приховані» витрати впровадження. Навіть якщо ціна з заводу знижується, загальна вартість використання для фермера може не падати, оскільки ефективне застосування потребує додаткової техпідтримки, польового супроводу та моніторингу. В огляді підкреслюють, що ці витрати інколи можуть перевищувати вартість самого продукту.
Як у Китаї пропонують змінювати конкурентну логіку
Замість прямої цінової конкуренції з «хімією» компанії в сегменті біопестицидів, за висновками огляду, намагаються конкурувати через спеціалізацію та сервіс — тобто продавати не окремий препарат, а прогнозований результат у конкретному виробничому сценарії.
- Фокус на конкретних культурах і сценаріях. Як стартові ніші названі високовартісні культури з підвищеною чутливістю до безпечності — зокрема ягоди, які споживають свіжими, чай і лікарські рослини.
- Перехід від «одного продукту» до програм. Йдеться про формування портфелів і протоколів застосування, зокрема «повносезонних» біологічних пакетів під різні культури та системи вирощування.
- Технічний сервіс як ключовий актив. У матеріалі наголошується на ролі польової діагностики, рекомендацій щодо внесення, аналітики даних і відстеження результатів. Також наведено оцінку, що постачальники, які вибудували сервісну підтримку, «за повідомленнями» мають відтік клієнтів більш ніж на 50% нижчий за середній.
- Комунікація через нові медіа. Замість демонстрації продукту ефективнішим названо контент, який показує процес розв’язання конкретної проблеми в полі (наприклад, діагностику та реагування на спалах хвороби).
- Використання субсидій і дронів. Допомога кооперативам і виробникам у доступі до субсидій може бути важливішою за прямі знижки. Окремо зазначено, що поширення обприскування дронами відкриває нові канали впровадження — за умови адаптації формуляцій до авіаційного внесення.
Що це означає для агровиробників
Огляд фактично зводить практичну цінність біопестицидів до трьох ситуацій, де ціна відходить на другий план: дотримання вимог щодо залишків (особливо для експорту), керування резистентністю та забезпечення якості продукції. Водночас успішність застосування напряму залежить від технологічної дисципліни та наявності супроводу — без цього ризик «розчарування» в біологічних рішеннях залишається високим.