Ф'ючерси на паризьку пшеницю з початку року подорожчали на 26%. Фото: з відкритих джерел.
Про це йдеться в аналізі, який 24 вересня оприлюднив аналітичний центр Center for Global Development. За розрахунками авторів Брендана Бейлі та Іена Мітчелла, з 2 січня по 22 вересня ближчі ф’ючерси на паризьку пшеницю подорожчали на 26%, на чиказьку кукурудзу на 23%, на чиказьку сою на 29%. Проте ціни, за їхньою оцінкою, поки що в межах звичайних діапазонів і далекі від рівнів цінових стрибків.
Рекордну силу явища підтвердили в британській метеослужбі: Met Office повідомила 22 вересня, що температура поверхні океану в центральній екваторіальній частині Тихого океану вже перевищила рівні під час усіх попередніх Ель-Ніньйо, а пік ще попереду.
Ринок дефіциту не закладає. За таблицею CGD станом на 18 вересня, ф’ючерси на кінець 2027 року на кукурудзу, олійні та паризьку пшеницю або близькі до нинішніх рівнів, або нижчі: чиказька кукурудза на 1%, паризька пшениця на 1%, соя на 3%, паризька кукурудза на 16%. Лише чиказька пшениця дорожча приблизно на 14 доларів за тонну, або на 5%. Пояснення в запасах: прогнозовані залишки пшениці й кукурудзи в провідних експортерів з початку року трохи зменшилися, але лишаються відносно високими.
Попередні Ель-Ніньйо не знижували світові врожаї
Після трьох останніх «дуже сильних» подій, у 1991–1992, 1997–1998 і 2015–2016 роках, середня світова врожайність пшениці, рису, кукурудзи та сої щоразу була вищою, ніж у середньому за три попередні роки. Локальні втрати при цьому були відчутними: кукурудза в Південній Африці дала на 25% і 21% менше у 2015 та 2016 роках, пшениця в Індії на 13% і 4% менше. Водночас в Австралії, яку вважають зоною посухи під час Ель-Ніньйо, врожайність пшениці в ті самі роки зросла на 4% і 38%. Автори застерігають, що це нічого не гарантує: нинішня подія безпрецедентна за силою, і оцінювати її вплив зарано.
Найгострішою продовольчою проблемою CGD називає не погоду, а Чорне море. Нові напади на портову інфраструктуру й судна знову підняли ціни на пшеницю, а наземні маршрути повільніші й дорожчі. Ці витрати зменшують закупівельні ціни для аграріїв в Україні та Росії, і якщо фермери очікуватимуть, що ціни лишаться пригніченими, це може вплинути на їхні рішення про посіви під урожай 2027 року. У 2023/24 та 2024/25 маркетингових роках Україна забезпечувала в середньому 6% світового експорту пшениці й 10% кукурудзи.
Автори закликають зберігати чорноморські торгівельні маршрути відкритими, а щодо Ель-Ніньйо стежити за ситуацією, але уникати різких кроків на кшталт експортних обмежень: вони частіше спричиняють цінові стрибки, ніж сама погода.