Погодні умови липня на Львівщині та їх вплив на врожай
З 9 по 15 липня Львівщину накрила хвиля прохолодної й вологої погоди. Середньодобові температури коливалися між 13,8 і 17,8 °С, що суттєво відхилялося від кліматичної норми. Максимум термометра досягав 21,8 °С (13 липня), мінімум опускався до 10,4 °С (12 липня). Дощі йшли щодня різної інтенсивності, загальна кількість опадів становила 16,7 мм.
Такі умови істотно ускладнили збирання ранніх зернових і технічних культур. На 15 липня було зібрано озимого ячменю на площі 10,56 тис. гектарів (53,9 % від загальної площі), намолочено 71,45 тис. тонн із урожайністю 6,76 т/га.
Стікання зерна: неінфекційна фаза розвитку
На Львівщині та в Західному регіоні в цілому фахівці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН фіксують масовий випадок так званого «стікання» зерна. Це явище виникає під час формування, наливу й дозрівання зернових культур за умов надмірної вологості повітря та прямого контакту рослин з вологою (дощі, мряка, роса).
На першій неінфекційній фазі генеративні органи рослини, особливо зернівка, втрачають накопичені пластичні сухі речовини. Активізуються гідролітичні ферменти, які перетворюють крохмаль у рухомі цукри, а білкові речовини — у продукти їхнього гідролізу. За інтенсивного розвитку цих процесів колос набуває солодкуватого смаку, отримуючи неофіційну назву «медова роса». Результат — різке вуглеводно-білкове виснаження зерна, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.
Таблиця динаміки вологості зерна на дослідних ділянках
| Дата | Пшениця озима Співанка поліська | Пшениця-дворучка РЖТ Белалур | Тритикале озиме Мольфар | Жито озиме Пам’яті Дереvan’янко |
|---|---|---|---|---|
| 23.06 | 68,4 (сівба 7.10); 69,9 (26.09) | 60,8 | 66,1 | 61,5 |
| 30.06 | 53,6 (сівба 7.10); 56,0 (26.09) | 45,1 | 55,2 | 51,5 |
| 6.07 | 45,4 (сівба 7.10); 48,1 (26.09) | 30,6 (сівба 20.10); 58,2 (27.03) | 43,2 | 45,5 |
| 14.07 (дощ 7,2 мм) | 36,7 (сівба 7.10); 42,7 (26.09) | 27,5 (сівба 20.10); 44,7 (27.03) | 38,1 | 37,6 |
Грибні інфекції: друга фаза деградації зерна
Наступна, інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори видно за зовнішніми ознаками: зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві й чорні плями, чорний наліт плісняви на колосі й зерні.
Гриби поступово проникають у внутрішню частину зерна, яка багата вуглеводами й білками — ідеальним поживним середовищем для їхнього розвитку. Така мікробіологічна агресія розвивається на тлі вже ослабленої щодо попередньої фази зернівки.
Масштаб втрат урожаю при стіканні зерна
За визначенням львівських науковців, стікання — це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних (включаючи мікробіологічні) процесів у дозріваючому зерні та на його поверхні. Ці процеси виникають під впливом надмірного зволоження.
Особливо критично явище розвивається на перестояних посівах, коли дозрівання вже завершилося. Втрати зерна в таких випадках можуть становити від 15 до 50 % і більше від біологічного врожаю. Це робить проблему стікання однією з найсерйозніших для аграріїв західних регіонів України.
Практичні висновки для аграріїв
- Стікання зерна найактивніше проявляється в період формування, наливу й дозрівання під впливом дощової погоди
- Перша неінфекційна фаза веде до втрати пластичних речовин і погіршення якості
- Друга інфекційна фаза підсилює процес розвитком грибних колоній
- Перестій посівів після біологічної стиглості значно збільшує масштаб втрат
- Моніторинг вологості зерна дозволяє вчасно скорегувати час збирання
- Вибір відповідних сортів і гібридів з урахуванням регіональних особливостей климату критично важливий