Обсяги перевалки вантажів через альтернативні маршрути

Українське міністерство інфраструктури та транспорту розроблює комплексну стратегію експорту, яка охоплює fiume-портові комплекси, залізничні та автомобільні коридори. Загальна пропускна спроможність цих маршрутів досягає 4,5 млн тонн вантажів щомісяця — значна альтернатива традиційному морському коридору, який раніше забезпечував вивіз 6 млн тонн.

Ця логістична система включає різноманітні вантажні потоки: близько 4 млн тонн складають зернові культури, а ще 2 млн тонн припадають на метали та залізну руду, які формували структуру традиційного морського експорту.

Дунайські порти — потужності та досягнення

Дунайські порти вийшли на якісно новий рівень роботи й нині функціонують у посиленому режимі. За останній місяць обсяги їхної перевалки збільшилися втричі й сягнули потужностей до 3 млн тонн вантажів щомісяця.

Незважаючи на посилення російських атак на цю інфраструктуру, міністерство впровадило ряд заходів для стабілізації й розширення роботи портів. Держава продовжує активно працювати над підвищенням ефективності цих логістичних точок як основної альтернативи морським маршрутам.

Перевезення залізницею та автотранспортом

Залізничні маршрути утримують значну частку експортних вантажопотоків і здатні забезпечити перевезення близько 1–1,5 млн тонн щомісяця. Автомобільний транспорт додає ще 200–300 тис. тонн пропускної спроможності. Проте автотранспорт грає критичну роль не тільки для експорту, а й для імпорту, забезпечуючи понад 30% усіх ввізних вантажів до України.

Розширення пунктів пропуску на державному кордоні

Міністерство активно розбудовує інфраструктуру пунктів пропуску для збільшення пропускної спроможності. На кордоні з Румунією в пункті пропуску «Порубне – Сірет» уже закінчено будівництво чотирьох смуг для вантажного транспорту. Після повної реалізації румунської сторони дзеркальних розширень, пропускна спроможність подвоїться, дозволяючи щодня пропускати близько 150 вантажівок на експорт.

На південному векторі будується міст між Україною й Молдовою у м. Ямпіль (Вінницька область). Планується запуск повноцінного пункту пропуску «Ямпіль-Косеуць» з мостовим переходом, що суттєво поліпшить логістику в цьому напрямі.

Прогноз міністерства передбачає загальне збільшення пропускної спроможності по всьому державному кордону на 15–20% протягом року за рахунок розбудови додаткових смуг на пунктах пропуску.

Морський канал «Суліна» та роль румунських лоцманів

Суттєвий потенціал міститься у розширенні режиму роботи каналу «Суліна», який наразі функціонує лише в денний час. Переведення роботи румунських лоцманів у режим 24/7 дозволив би значно прискорити й збільшити обсяги перевезень. Міністерство активно ведить переговори з Європейською комісією та Румунією щодо впровадження цього заходу.

Паралельно проводиться робота з підготовки українських лоцманів, які після отримання необхідних міжнародних сертифікатів зможуть самостійно проводити судна через канал «Суліна». Це дозволить знизити залежність від румунської логістичної інфраструктури й підвищить гнучкість українського експорту.

Економічні виклики альтернативних маршрутів

Переведення вантажопотоків на альтернативні маршрути неминуче збільшує логістичні витрати. Для олійних культур це піднесення витрат залишається прийнятним, однак для зерна додаткові затрати стають критичними й можуть вивести експортерів у мінус. Проте, коли потреба в оборотних коштах є критичною, експортери все одно вдаються до цих маршрутів, приймаючи збитки як необхідну ціну за доступ до ринків.

Масштаб російських атак на логістичну інфраструктуру

Противник постійно інтенсифікує удари по всіх ланцюгах логістичних систем — складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах та автомобільному флоту. Ситуація в 2024 році об’єктивно складніша, ніж у попередні роки, оскільки атаки розповсюджуються системно й координовано.

За даними Адміністрації морських портів України з 1 січня по 24 серпня 2024 року зафіксовано 185 атак по портах Одеської області, 92 атаки спрямовувалися на судна в портах і 69 атак — на судна поза портами.

На залізничній інфраструктурі ситуація ще гірша: якщо за весь період збройного конфлікту здійснено 6,1 тис. атак, то лише за період з 1 січня по 20 серпня 2024 року — більше 1,5 тис. атак, що демонструє різке посилення темпу операцій.

Висновок

Дунайські порти й комплексна система альтернативних логістичних маршрутів становлять основу збереження експортної спроможності України в умовах воєнного конфлікту. Трикратне збільшення перевалки за місяць доводить ефективність державної стратегії та дає підстави для оптимізму щодо подальшого розвитку цих коридорів. Однак постійне посилення ворожих атак вимагає безперервного модернізування й розширення логістичної мережі.