Фото: із відкритих джерел
FAO представила новий домен даних у FAOSTAT, який відстежує витрати та кадровий потенціал публічних систем аграрних досліджень і розробок у світі. За наведеними даними, у 2023 році глобальні видатки на публічні аграрні R&D сягнули $50,4 млрд (у постійних цінах 2015 року за ПКС), а кількість дослідників у перерахунку на повну зайнятість — 316 тис.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) оголосила про запуск нового домену даних у порталі FAOSTAT, присвяченого тенденціям у публічно орієнтованих системах аграрних досліджень і розробок (R&D). Новий розділ містить показники Agricultural Science and Technology Indicators (ASTI) і, за задумом організації, має підтримати оцінку результативності досліджень та формування інвестиційних і політичних пріоритетів у секторі.
У FAO зазначають, що сервіс є розвитком і технічним оновленням ініціативи зі збору даних про аграрні дослідження, яка стартувала у 1981 році як спільний проєкт International Food Policy Research Institute (IFPRI) та колишньої International Service for National Agricultural Research (ISNAR). Тепер дані повертаються до FAO з метою інституціоналізації у співпраці з країнами-членами; у повідомленні також згадується грант Gates Foundation.
«Цей новий домен посилить ухвалення рішень на основі доказів і адвокацію за ефективніші системи аграрних досліджень. Він закриває давню прогалину, надаючи вперше регулярну, глобально узгоджену рамку для моніторингу аграрних R&D», — заявив головний статистик FAO Хосе Росеро Монкайо.
Що показують дані за 2004–2023 роки
Разом із запуском домену FAO повідомила ключові підсумки з аналітичного огляду, який описує глобальні, регіональні та країнові тенденції у публічних аграрних R&D за 2004–2023 роки. Дані охоплюють понад 120 країн-членів FAO, а розширення переліку країн очікується пізніше цього року.
- Середньорічне зростання публічно орієнтованих аграрних R&D систем за останні два десятиліття оцінено у 1,8%; у повідомленні також зазначено відносне прискорення після 2009 року порівняно з повільнішим зростанням у першому десятилітті 2000-х.
- Кадровий потенціал: у 2023 році у публічних аграрних R&D системах було зайнято еквівалент 316 000 фахівців на повну ставку, порівняно з 204 000 у 2004 році.
- Видатки: у 2023 році глобальні публічні витрати на аграрні R&D становили $50,4 млрд (у постійних цінах 2015 року за паритетом купівельної спроможності), проти $35,9 млрд у 2004 році.
Регіональна структура: дослідники та фінансування
За наведеними FAO даними, найбільша частка дослідників у 2023 році припадала на Азію — 45% світового показника. Далі йдуть Європа — 24%, Америки — 14%, Африка — 13%, Океанія — 3%.
Розподіл витрат на публічні аграрні R&D загалом подібний: Азія — 48% глобального обсягу, Америки — 22%, Європа — 20%, Африка — 8%, Океанія — 3%.
У повідомленні підкреслюється, що динаміка між регіонами суттєво різниться: найвищі темпи зростання за період зафіксовано в Центральній Азії, тоді як найбільші скорочення згадуються для Південної Африки (за показниками зростання) та Південної Європи (за видатками).
Інтенсивність інвестицій та «щільність» дослідників
FAO також наводить показники, які демонструють нерівномірність інвестицій у дослідження між країнами. Зокрема, співвідношення кількості аграрних дослідників до 100 000 працівників у сільському господарстві у світі коливається від 5 до 1 692.
У середньому країни спрямовували близько 1,3% доданої вартості, створеної в агросекторі, на аграрні дослідження; медіанне значення становило 0,6%. Серед країн із найвищими значеннями у повідомленні названо Бельгію, Данію, Швейцарію, Республіку Корея та Словенію.
Що це означає для агросектору
У FAO пояснюють, що індикатори ASTI потрібні для оцінки результативності та впливу досліджень, а також для визначення пріоритетів політики й інвестицій, спрямованих на зростання продуктивності. У повідомленні також зазначено, що аграрні R&D пов’язують зі зниженням цін на продовольство та високою економічною віддачею, а також із підвищенням ефективності використання ресурсів, зменшенням вуглецевого сліду та адаптацією ключових культур до змін довкілля.
Окремо наголошується, що новий домен даних має допомогти відстежувати інвестиційні зобов’язання та дослідницьку спроможність країн у межах узгодженого підходу до вимірювання національних зусиль у сфері аграрних досліджень.