Глобальні експортери агровходів закликають узгоджувати регуляторні підходи та цифровізувати комплаєнс

Ви зараз переглядаєте Глобальні експортери агровходів закликають узгоджувати регуляторні підходи та цифровізувати комплаєнс

Фото: із відкритих джерел

Різниця між «hazard-based» і ризик-орієнтованими моделями регулювання, неузгоджені МДР та дублювання випробувань у різних країнах ускладнюють експорт агрохімічних продуктів і можуть гальмувати виведення «зеленіших» формуляцій на ринки.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.

Глобальні експортери агровходів стикаються з регуляторною асиметрією між юрисдикціями, що по-різному оцінюють безпечність діючих речовин і формуляцій. У колонці для Global Agriculture Шиврадж Ананд, Whole-time Director & CEO – International Business Parijat Industries (India) Limited, описує це як один із ключових «вузьких місць» для масштабування більш сталих агрорішень на міжнародних ринках.

За його словами, базова проблема — ідеологічний розрив між підходами, що спираються на принцип обережності та «відсічення» за небезпечними властивостями (hazard-based), і моделями, які оцінюють ризик з урахуванням реальної експозиції (risk-based). У матеріалі наголошується на формулі, яку використовують ризик-орієнтовані системи: Risk = Hazard × Exposure.

Що саме створює бар’єри для експорту

  • Неузгоджені рішення щодо допуску продуктів: якщо формуляція дозволена в одній країні, але блокується в іншій через hazard-критерії, це створює торговельне тертя.
  • Різні максимальні рівні залишків (MRLs): відмінності в МДР, за оцінкою автора, можуть не лише уповільнювати торгівлю агрохімікатами, а й впливати на міжнародну торгівлю аграрною продукцією.
  • Брак угод про взаємне визнання (MRAs): відсутність взаємного визнання змушує виробників повторно генерувати дані та проходити дублюючі процедури в різних країнах.
  • Дублювання випробувань: навіть досьє з токсикологічними та екотоксикологічними даними, підготовленими за міжнародно визнаними лабораторними стандартами, може підпадати під повторні локальні вимоги — зокрема щодо польових випробувань ефективності або локалізованих екологічних досліджень.

У матеріалі зазначено, що такі повторні цикли тестувань потребують значних коштів і часу («мільйони доларів і роки»), а витрачені ресурси, на думку автора, відволікаються від R&D у напрямах біопестицидів, «м’якших» хімічних рішень і формуляцій для точного землеробства. Як один із можливих принципів пропонується підхід «test once, accept everywhere» для базових даних безпечності та токсикології.

ESG як додатковий шар комплаєнсу

Окремо автор звертає увагу на швидку інтеграцію вимог Environmental, Social, and Governance (ESG) у доступ до ринків. Проблемою названо фрагментованість ESG-таксономій: те, що в одній юрисдикції вважається «сталим» або відповідає порогам викидів, може не задовольняти аудиторів в іншій. Це, за оцінкою автора, збільшує витрати на аудит і сповільнює перехід до низьковуглецевого сільського господарства.

Які технологічні рішення пропонують

Як практичний інструмент для скорочення адміністративних затримок у матеріалі пропонується активніше впроваджувати Regulatory Technology (RegTech) і цифровий комплаєнс. Серед напрямів, які виділяє автор:

  • Digital Regulatory Passports: перехід від статичних багатосторінкових PDF-досьє до динамічних структурованих форматів даних для обміну між регуляторами.
  • Predictive Compliance Algorithms: використання AI для зіставлення профілю молекули зі змінами у регуляторних вимогах і регіональних ESG-таксономіях, щоб прогнозувати «вузькі місця» до інвестування значного капіталу в конкретний ринок.
  • Blockchain для простежуваності та ESG-верифікації: цифрові реєстри для підтвердження комплаєнсу — від походження сировини до практик праці та вуглецевого сліду — з потенціалом пришвидшення аудиту як у реєстрації хімічних продуктів, так і в ESG-вимогах.

Кооперація регуляторів і спільні огляди

Автор також закликає до розширення колаборативних форматів оцінки, подібних до програми OECD Global Joint Review (GJR), коли кілька регуляторних органів проводять паралельні оцінювання. Окремо згадується ідея уніфікованого «fast-track» шляху для низькоризикових речовин.

У вступі до матеріалу автор зазначає, що Parijat Industries (India) Limited за три десятиліття розширила присутність до 65 країн і має портфель із 795 зареєстрованих формуляцій на внутрішніх і міжнародних ринках.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь