ТОВ СП «Алекс» на Миколаївщині цьогоріч отримало компенсацію за вирощування льону за програмою «Флекс» у межах проєкту «АгроХаб», який реалізують Всесвітня продовольча програма ООН спільно з громадською організацією «Південна стратегія розвитку». Господарство засіяло льоном близько сімдесяти гектарів, і саме ця культура стала для нього основною.
Причини такого рішення представниця підприємства Наталія Ніколенко пояснює прямо.
«Останні роки були дуже складними: постійні посухи, а торік ще й метелики-шкідники пошкодили значну частину посівів», — розповідає вона.
За її словами, підтримка надійшла саме тоді, коли була найпотрібнішою, а про саму програму в господарстві дізналися з тематичного телеграм-каналу.
Обладнання замість продажу сировини
Ключовим для зміни моделі став не сам факт компенсації, а окремий грант у розмірі п’яти тисяч доларів. Саме він дозволив закрити технологічний ланцюг.
«За грантові кошти ми закупили обладнання для переробки, фасування та пакування власної продукції: транспортер для подачі сировини, фасувальний дозатор та мішкозашивальну машину. Тепер ми зможемо виконувати весь процес на власному підприємстві — від переробки сировини до готової продукції», — пояснює Наталія Ніколенко.
Плани щодо продукції виходять за межі однієї позиції. Продукти переробки льону додаватимуть до комбікормів, щоб підвищити їхню поживність, а паралельно в господарстві працюють над запуском виробництва крафтової харчової лляної олії та косметичної олії з коріандру. Тобто одна сировина розкладається на кілька продуктових напрямів із різною маржинальністю.
Сівозміна працює замість частини добрив
Вибір культур тут обґрунтовують не лише ринковою ціною, а й станом ґрунту — і це друга частина економії.
«Льон допомагає працювати з фосфором у ґрунті, а коріандр, як і горох, сприяє накопиченню азоту. Завдяки правильній сівозміні можна зменшити використання мінеральних добрив і водночас підтримувати родючість землі», — зазначає представниця господарства.
За нинішньої вартості мінеральних добрив такий підхід має цілком відчутний фінансовий вимір. Нішеві культури в сівозміні працюють одразу на два фронти: дають продукт із вищою доданою вартістю й скорочують потребу в купованому живленні.
Навчання дало не лише знання, а й покупця
Умови програми мікрогрантів варто знати тим, хто розглядає подібний шлях. Підтримка спрямована на постраждалих від війни підприємців, які прагнуть відбудувати або розширити господарство. Обов’язковою умовою є проходження навчання — і лише після нього учасники отримують гранти до п’яти тисяч доларів та менторську підтримку.
Показово, що саме офлайн-формат навчання дав несподіваний результат.
«Саме під час навчання ми познайомилися з фермером із сусіднього села, який займається теплицями. Після знайомства він зацікавився нашою продукцією і планує зробити замовлення для свого господарства», — підсумовує Наталія Ніколенко.
Тобто для малого господарства цінність програми виявилася подвійною: обладнання закрило технологічну прогалину, а середовище дало перший канал збуту. Для виробника, який тільки виходить на ринок готової продукції, друге часто важить не менше за перше — бо преси й дозатори можна купити, а покупця доводиться шукати.