Видова структура шкідників і хвороб під впливом кліматичних викликів в Україні майже не змінилася. А ось відсоток присутності того чи іншого виду в посівах сільгоспкультур — досить відчутно.
Про це у матеріалі «Захист соняшника в умовах трьох змінних: клімат, резистентність шкідливих організмів, євроінтеграція» на SuperAgronom.com розповів Олександр Мигловець, керівник департаменту агротехнологій Ukravit.
«Останніми роками ми спостерігаємо збільшення кількості лускокрилих шкідників. Наприклад, бавовникова совка для західних областей України — це вже норма. Якщо ж брати ріпаки, то два роки тому тамтешні аграрії вперше відчули, що таке капустяна міль. Збільшується чисельність попелиць», — зазначив фахівець.
Крім того, підвищення температурного режиму зі швидким наростанням суми ефективних температур навесні призводить до більш ранньої активізації шкідників і хвороб у посівах. До прикладу, два роки поспіль у посівах соняшника на ранніх фазах розвитку рослини мали проблему із розповсюдженням кліщів.
У такому випадку для захисту посівів Олександр радить орієнтуватися не на економічний поріг шкодочинності (ЕПШ), а на суму ефективних температур. Сукупно зі знанням видового складу шкідників поля це дозволить передбачити появу того чи іншого виду в посівах та запобігти його масовому поширенню.
Щодо хвороб, то для розвитку кожної з них потрібні оптимальні гідротермічні умови (зволоження, температура). А також наявність збудника в ґрунті чи на рослинних рештках. До прикладу, у східних та південних областях на соняшнику частіше розвивається вугільна гниль та іржа, коли у середині цвітіння для цього складаються сприятливі умови, тоді як у західних — домінує біла гниль (склеротиніоз). А кошикова форма склеротиніозу — не типова для півдня і сходу України, де не вистачає вологи.
«У південних та східних областях на соняшнику цілком можна обійтися однією обробкою, адже відсутність опадів не створює оптимальних умов для розвитку збудників хвороб». Це дозволяє відсутність опадів, а відповідно — й оптимальних умов для збудників хвороб», — пояснив Олександр Мигловець.
Він зауважив, що традиційно соняшник варто обприскувати проти хвороб двічі у критичні фази росту і розвитку: 4-5 пар справжніх листків та у фазі «зірочки». За сприятливих для розвитку сірої та білої гнилей умов проводять ще й третє обприскування — від початку до середини цвітіння культури.
Несправжні гриби, такі як пероноспороз, біла іржа, традиційно контролюються спеціалізованими діючими речовинами, до прикладу — цимоксаніл, металаксил, диметоморф. Триазоли, стробілурини і SDHI — оптимальні для контролю широкого спектра справжніх грибів. Проти склеротиніозу застосовують SDHI (флуопірам, боскалід), проти іржі — триазоли, додав фахівець.