Фото: із відкритих джерел
У Японії в межах проєкту Yume Farm ZEN-NOH з 2014 року випробовують високотехнологічні підходи до вирощування огірка в теплицях, щоб зменшити сезонні коливання врожайності та підвищити ефективність використання ресурсів. У тестах у префектурі Канаґава поєднали природне світло з LED-топлайтингом і інтерлайтингом та порівняли результати з відсіком без досвічування.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Японський тепличний сектор огірка дедалі більше зосереджується на підвищенні продуктивності, стабільності врожаю та ресурсної ефективності в умовах захищеного ґрунту. Однією з довготривалих ініціатив у цьому напрямі є проєкт Yume Farm ZEN-NOH, який Національна федерація сільськогосподарських кооперативів Японії (ZEN-NOH) розвиває з 2014 року. У межах програми тестують підходи для плодоносних овочевих культур, зокрема томата, баклажана та огірка, щоб показати, як можна отримувати вищі врожаї порівняно з типовими для країни тепличними практиками.
«Наразі понад 95% огіркових теплиць у Японії — це все ще low-tech споруди. Один із найбільших викликів — нестабільне виробництво через коливання природної радіації», — пояснює Юукі Шімадзакі (ZEN-NOH).
Як організували випробування
Випробування огірка проводять у високотехнологічній теплиці на базі Центру аграрних досліджень і розробок ZEN-NOH у префектурі Канаґава. За описом джерела, об’єкт має вищі конструктивні характеристики, ніж типові японські теплиці, що дозволило встановити інтенсивніші системи досвічування. У теплиці поєднують природне сонячне світло з додатковим LED-освітленням: верхнім (toplighting) та внутрішньокроновим (interlighting) у зоні пологу рослин.
«Поєднання “голландського” типу конструкції теплиці та вищих рівнів встановленого світла зробило такі випробування можливими. У багатьох традиційних японських теплицях висота й конструкція можуть обмежувати застосування систем із вищою інтенсивністю світла», — зазначає Гаурі Махарджан (Philips/Signify).
Технічні характеристики та параметри
- Схема досвічування: поєднання верхнього LED-освітлення та інтерлайтингу в полозі культури.
- Інтенсивність toplighting: близько 212 µmol/м²/с.
- Інтенсивність interlighting: близько 55 µmol/м²/с.
- Цільовий DLI (добовий інтеграл світла): орієнтовно 30–35 mol/м²/день з урахуванням природного освітлення.
У матеріалі наголошується, що роль інтерлайтингу розглядають не лише як інструмент для зимового періоду. За спостереженнями учасників проєкту, він також додає ефект наприкінці весни та в дощовий літній сезон, покращуючи розподіл світла в полозі та підтримуючи більш рівномірний розвиток рослин і плодів.
Врожайність і стабільність: що показали порівняння
На старті проєкт закладав цільовий орієнтир продуктивності на рівні близько 70 кг/м² на рік. У перший рік випробувань отримали приблизно 68 кг/м², тоді як у контрольному відсіку без LED-досвічування — близько 51 кг/м².
«У відсіку без LED виробництво було нижчим і більш варіативним. Із додатковим освітленням врожайність зросла й стала більш стабільною», — коментує Гаурі Махарджан.
У другий рік випробувань, за більш свіжими спостереженнями, фіксували тижневу продуктивність на рівні приблизно 3–3,5 кг/м² протягом кількох послідовних тижнів, а кумулятивні збори в освітленому варіанті, як зазначено, перевищували показники неосвітленої системи більш ніж удвічі.
Окремо вказано, що порівняння між відсіками показало нижчу енергетичну собівартість на кілограм продукції у секції з LED-досвічуванням, хоча результат залежав від циклу вирощування та умов середовища.
Не лише світло: інтеграція з агротехнікою
У ZEN-NOH підкреслюють, що отримані результати пов’язані не тільки з освітленням. На продуктивність впливають також добір гібриду/сорту під інтенсивніші світлові умови, клімат-контроль і загальна стратегія ведення культури. Одна з ключових цілей — зменшити амплітуду сезонних коливань урожайності, які в Японії пов’язують із мінливістю сонячної радіації та погодними патернами.
У ширшому контексті джерело зазначає, що японське тепличне овочівництво працює в умовах старіння робочої сили, укрупнення виробничих одиниць і зростання витрат на енергію. Тому технології, які допомагають зробити врожай більш прогнозованим і водночас підвищити ресурсну ефективність, викликають підвищений інтерес у виробників.
Учасники проєкту повідомляють, що збір даних триває, а систему продовжують оцінювати з погляду довгострокового потенціалу та окупності — з урахуванням стабільності врожаю й енергоефективності.