Фото: із відкритих джерел
Держпродспоживслужба, Європейська комісія та представники Словаччини й Угорщини обговорили поширення ясеневої смарагдової златки, моніторинг і заходи для стримування шкідника.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Шкідник може поширюватися з однієї країни до іншої, тому важливо, щоб фахівці вчасно ділилися даними й разом визначали, як діяти. Це допомагає захищати ясени, а партнерам — мати чітке уявлення про фітосанітарну ситуацію та ухвалювати торговельні рішення на основі перевіреної інформації.
28 жовтня представники Держпродспоживслужби, Європейської комісії, Словаччини та Угорщини під час онлайн-зустрічі обговорили поширення вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis), моніторинг і заходи для стримування шкідника.
Українська сторона представила комплекс заходів Держпродспоживслужби з моніторингу ясеневих насаджень, виявлення й ліквідації осередків златки та запобігання її подальшому поширенню. Наразі осередки златки зареєстровані у п’яти областях України та Києві — на загальній площі 2 428,7 га.
У Держпродспоживслужбі зазначили, що служба проводить обстеження й моніторинг, встановлює карантинні зони та регулярно передає Єврокомісії оновлені дані. Зокрема, інформує про території з карантинним режимом, прилеглі до них зони в межах 100 км і території, вільні від златки. Інформація про карантинні зони, прилеглі до них території й зони, вільні від шкідника, також доступна на офіційних сторінках Єврокомісії та Держпродспоживслужби.
«Ясенева златка не зупиняється на кордонах, тому ефективна протидія потребує скоординованих дій компетентних органів країн-партнерів. Держпродспоживслужба системно відстежує ситуацію в Україні, визначає карантинні зони, контролює заходи, що в них здійснюються, та оперативно інформує міжнародних партнерів відповідно до МКЗР. Обмін офіційними даними й практичним досвідом допомагає вчасно виявляти ризики та узгоджувати рішення. Україна виконувала, незважаючи на воєнний стан, — виконує та буде виконувати вимоги міжнародних договорів щодо фітосанітарних заходів», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
У 2026 році шкідника вперше виявили на території Євросоюзу — у Словаччині та Угорщині. Учасники зустрічі обговорили ситуацію в цих країнах, підходи до виявлення й локалізації осередків, заходи, які застосовують компетентні органи, та проблемні питання, що виникають під час ліквідації осередків шкідника. Зазначалося, що златка може поширюватися як природним шляхом, так і з переміщенням зараженого садивного матеріалу чи деревини.
Крім цього, під час зустрічі українська сторона порушила питання щодо організації експорту пиломатеріалів ясеня до ЄС у відповідності до Регламенту ЄС 2019/2072 та консультацій із Єврокомісією та Європейським агентством з безпечності харчових продуктів (EFSA) щодо узгодження підходів до формування переліку регульованих шкідливих організмів, в тому числі і статусу карантинного організму Agrilus planipennis у відповідних переліках.
У Держпродспоживслужбі додали, що такі зустрічі допомагають перетворювати партнерство на конкретну спільну роботу: обмін інформацією, узгоджені фітосанітарні рішення та довіру, необхідну для співпраці й торгівлі між країнами.