Фото: із відкритих джерел
Консорціум IMIC-Africa під координацією CIMMYT розвиває співпрацю між селекціонерами, науковими установами та насіннєвими компаніями, щоб швидше виводити й перевіряти гібриди кукурудзи в різних умовах вирощування. У фокусі — стійкість до посухи, низького азоту та ключових хвороб, а також доступ фермерів до насіння, що відповідає локальним потребам.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Зміна клімату та ринкові запити дедалі сильніше впливають на виробництво кукурудзи в Африці: фермери стикаються з частішими посухами, зсувами режимів опадів, падінням родючості ґрунтів і новими хвилями шкідників та хвороб. Паралельно зростає попит на сорти й гібриди, які поєднують урожайність, стійкість, поживну цінність, локальну адаптацію та доступність.
На цьому тлі International Maize Improvement Consortium for Africa (IMIC-Africa), який координує CIMMYT, позиціонується як практична платформа державно-приватного партнерства для селекції кукурудзи. Консорціум запустили у 2018 році; його учасники отримують доступ до поліпшеної зародкової плазми, випробувань передкомерційних гібридів, технічної підтримки та можливості впливати на селекційні пріоритети для африканського ринку.
Як працює платформа і що отримують учасники
За описом у матеріалі, через IMIC-Africa партнери можуть працювати з лініями кукурудзи ранніх і пізніших поколінь, користуватися мережею багатолокаційних випробувань, а також отримувати селекційні й дослідницькі сервіси та можливості для навчання й нетворкінгу. Очікуваний ефект для учасників — зниження витрат на розробку продукту та скорочення селекційних циклів завдяки спільній інфраструктурі й сервісам.
Окремо підкреслюється роль мережі випробувань у різних Target Production Environments (TPE): на майданчиках, які ведуть самі учасники, гібриди оцінюють у широкому діапазоні умов — від абіотичних стресів до тиску хвороб. Це, за задумом, має допомагати насіннєвим компаніям і національним програмам ухвалювати рішення, які матеріали просувати далі, реєструвати та комерціалізувати.
Технічні напрямки випробувань і підтримки
- Умови та стреси для оцінки матеріалів: керована посуха (managed drought), випадкова/природна посуха (random drought), низький азот (low nitrogen).
- Біотичні загрози, згадані як пріоритетні: maize lethal necrosis, maize streak virus та інші «priority stresses».
- Сервіси для учасників: виробництво подвоєних гаплоїдів (doubled haploid production), фенотипування, забезпечення якості та контроль якості на основі молекулярних маркерів (molecular marker-based QA/QC), маркерний аналіз за конкретними ознаками (trait-specific marker analysis), аналіз поживної/харчової якості (nutritional quality analysis), біометрична підтримка (biometrics support).
- Розвиток компетенцій: можливість номінувати селекціонерів, техніків і фахівців із насіннєвих систем на навчання за підтримки CIMMYT (зокрема з поліпшення кукурудзи, насіннєвих систем і фенотипування).
Польові огляди: на що дивляться селекціонери і що «просить» ринок
У матеріалі йдеться, що цьогорічна польова взаємодія зібрала понад 40 представників із Замбії, Мозамбіку, Нігерії, Малаві, Зімбабве, Кенії та Уганди — як давніх учасників, так і нових. Під час огляду ділянок учасники порівнювали матеріали за групами стиглості, архітектурою рослин, розміщенням качана, толерантністю до хвороб, якістю зерна, біомасою, поживними ознаками та ринковими вподобаннями.
«IMIC is now an indispensable part of our breeding work… Through IMIC, we are able to identify germplasm that fits our needs, especially in early maturity groups, disease tolerance and traits that farmers notice, such as closed tips, good standability and stay green traits…» — Dalton Mawira, Growtrade.
«When we look at these materials, we are not only judging them as they stand. We are asking how they might perform when crossed with other lines…» — Dean Muungani, IITA.
Окремо наголошується на практичній цінності «побачити матеріал у полі», а не лише в таблицях: за словами учасників, це допомагає оцінити придатність гібридів для різних агроекологічних зон і ринків — зокрема баланс між ранньостиглими та пізньостиглими варіантами на тлі мінливих сезонів.
«For us, maturity is the first thing we look at because our markets cover different agroecological zones…» — Kabamba Mwansa, Afriseed.
У матеріалі також підкреслено, що фермерські вподобання відрізняються між країнами: десь важливішою є біомаса після збирання для кормів, десь — попит на поживніші типи кукурудзи з кращими характеристиками качана та зерна. Зі свого боку, представник Zambia Agriculture Research Institute звернув увагу на «видимі» для фермерів ознаки, зокрема кількість рядів зерна, яку часто пов’язують із потенціалом урожаю.
Нові пріоритети та фітосанітарні ризики
Серед тем, які учасники винесли в обговорення майбутніх селекційних пріоритетів, згадується інтерес до жовтої кукурудзи — з огляду на потенціал для кормового сегмента та ринку green mealie. Також акцентували на тиску хвороб: у матеріалі зазначено, що відбір за високої інфекційної нагрузки розглядають як спосіб зменшити ризик «провалу» матеріалів у господарствах, де хвороби поширені.
Окремий блок присвячено занепокоєнню щодо появи хвороби Goss’s Wilt, яку спричиняє бактерія Clavibacter nebraskensis. У матеріалі сказано, що її вперше виявили в Південній Африці, а до 2025 року вона поширилася майже на всі основні провінції-виробники кукурудзи. Наразі, як зазначено, хвороба обмежена Південною Африкою, однак швидке розширення ареалу викликає побоювання щодо можливого просування в сусідні країни за відсутності своєчасного моніторингу та стримування. Серед найефективніших стратегій управління учасники назвали розгортання стійкої зародкової плазми та попросили прискорити розробку й скринінг стійких селекційних матеріалів.
Що це означає для насіннєвого бізнесу та фермерів
Описана модель консорціуму орієнтована на те, щоб насіннєві компанії (зокрема менші) та державні установи отримували доступ до матеріалів і сервісів, які самостійно могли б бути надто дорогими або складними. Для фермерів практичний сенс — у появі гібридів, які краще відповідають локальним умовам (посуха, низька забезпеченість азотом, хвороби) та ринковим вимогам (стиглість, якість зерна, біомаса, поживні ознаки).
Обмін досвідом поза Африкою
У матеріалі також наведено приклади з Азії (зокрема Бангладеш і Непалу) як ілюстрацію того, як сегментація ринку, поширення гібридів, зрошення, механізація та цифрові інновації в насінництві можуть підтримувати ефективніші й прозоріші насіннєві сектори. Серед уроків, які названі релевантними для Африки, — розуміння попиту, чинників прийняття жовтих гібридів, простежуваність насіння, зв’язок між пропозицією та попитом і використання цифрових інструментів для зменшення обігу контрафактного насіння.