Турецькі огірки йшли в Україну вдвічі дешевше, ніж у Німеччину Фото: з відкритих джерел
Ратифікація угоди про вільну торгівлю з Туреччиною не скасовує антидемпінгових мит на свіжі огірки й помідори. Статті ІІІ.4 та ІІІ.5 угоди прямо дозволяють застосовувати антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи з дотриманням правил СОТ, тому набрання угодою чинності на чинні заходи не вплине. Про це в інтерв’ю виданню The Page розповіла партнерка практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko Анжела Махінова.
Після набрання угодою чинності імпортери й надалі сплачуватимуть антидемпінгові мита та ПДВ. Зникає інше — звичайне десятивідсоткове мито, яке досі накладалося поверх антидемпінгового.
Мита з’явилися через ціновий перекіс
Антидемпінгові ставки 20,1–26,9% Україна запровадила в липні 2025 року строком на п’ять років. Розслідування підтвердило, що турецькі постачальники продавали продукцію за демпінговими цінами, а українські виробники через це втрачали продажі, скорочували виробництво й працювали з від’ємною рентабельністю.
Масштаб перекосу видно з цін уже після введення заходів. У першому кварталі 2026 року турецькі огірки надходили в Україну в середньому по 1100 євро за тонну, тоді як середня ціна для ЄС становила 1500 євро, а для Німеччини — 2200. Помідори продавали Україні приблизно по 1000 євро за тонну — удвічі дешевше, ніж Румунії.
Мита турецький імпорт не зупинили, але підняли його ціну й частково вирівняли умови конкуренції. На український ринок змогли повернутися постачальники з інших країн, а вітчизняні тепличні комбінати отримали можливість продовжувати роботу.
Обмін вийшов нерівним
Саме тому ратифікація угоди викликала занепокоєння галузі. Скасування десятивідсоткового мита спростить умови для турецьких виробників і може призвести до нового зниження їхніх цін в Україні.
Показово, що одночасне застосування двох мит імпорт із Туреччини не скоротило — навпаки, він зріс разом із цінами. Це, за оцінкою Махінової, свідчить про значний запас міцності в турецькій ціні, який дозволяє долати й звичайні, і антидемпінгові мита.
Зустрічний доступ при цьому непорівнянний. Україна скасовує мито на турецькі помідори й огірки. Туреччина відкриває для українських помідорів безмитну квоту лише на 3000 тонн на рік, а поза квотою застосовуватиме звичайний режим найбільшого сприяння. Для українських огірків мито знижується на 75% — тобто чверть базової ставки експортери сплачуватимуть і далі. «Говорити про проривні результати угоди для України поки не можна», — резюмує юристка.
Для порівняння, у 2025 році Україна імпортувала з Туреччини свіжих помідорів на 81,7 млн доларів, огірків — на 33,3 млн, інших свіжих овочів — на 23,7 млн, винограду — на 30,7 млн. Саме виноград та інші свіжі овочі Махінова називає наступними позиціями, які можуть відчути посилення турецької конкуренції.
Захисний інструмент в угоди є, але слабкий. Двосторонній захисний захід застосовується за 270–330 днів — швидше за класичне антидемпінгове розслідування, яке триває 12–18 місяців. Проте він лише відновлює те саме звичайне мито, тобто для огірків і помідорів ті самі 10%, тоді як антидемпінгові ставки залежать від розміру демпінгу й можуть бути значно вищими.
Окремо юристка звертає увагу: єдиного порогового значення зростання імпорту, за яким має спрацьовувати захисна реакція, у законодавстві немає. Для одних галузей критичними є вже 5–10%, інші витримують 20%. Угода не зобов’язує державу самостійно вести моніторинг і автоматично ініціювати розслідування — виробники мають знати про цей механізм і застосовувати його самі.