Серед ключових викликів євроінтеграції для українського бізнесу слід відзначити насамперед інституційну спроможність держави. Йдеться саме про готовність міністерств, служб та інших профільних українських установ адаптувати свої системи до вимог і стандартів Європейського Союзу. Таку думку під час другої панельної дискусії на конференції «Fat-and-Oil Industry-2025» висловила керівниця напрямку АПК, Ukraine Facility Platform Ольга Трофімцева.
На її думку, це стосується як наявності кваліфікованих фахівців, так і можливості таких органів, як Держпродспоживслужба, ефективно здійснювати моніторинг, контроль і впроваджувати європейські практики у різні сфері виробництва та переробки.
Другий важливий аспект — фінансова спроможність підприємств переходити на європейські стандарти виробництва і переробки. Найбільше навантаження відчують саме малі та середні компанії, навіть за умов надання перехідних періодів. І ще один виклик який постане перед українським виробником це інформаційний розрив.
«У нас є багато відносно маленьких фермерів, які вирощують олійні культури. Відповідно саме для малих виробників, додатковим викликом буде не тільки фінанси, а й в цілому наявність інформації. Налагодження системи трансферу знань може стати важливою умовою ефективної інтеграції», – заявила О. Трофімцева.
Крім того Трофімцева відзначила, що євроінтеграційний процес відкриває нові можливості для залучення інвестицій у переробку. Попри те, що українським агровиробникам наразі недоступні структурні фонди ЄС, наближення до європейських норм відкриває перспективи для участі у програмах підтримки стартапів, розвитку технологій і сільських територій. Крім того, в ЄС існують певні ніші, де спостерігається імпортозалежність від поставок сировини чи готової продукції.
«Чим ближчими будуть українські стандарти до європейських, тим простіше стане співпраця між українськими та європейськими компаніями у розвитку спільних виробництв. Сам ринок ЄС налічує майже 500 млн людей з великими можливостями, але не слід також забувати про треті країни. Участь у внутрішньому ринку ЄС відкриє для України додаткові можливості працювати на цих напрямках і розвивати міжнародні бізнеси. До того ж питання продовольчої безпеки стає все більш актуальним, зокрема на тлі кліматичних змін, які впливають на зони вирощування культур. У перспективі 5–10 років кліматичні зони можуть зміститися, і культури, що нині вирощуються, наприклад в Іспанії чи Італії, можуть переміститися у Німеччину або навіть Україну. Це створює нові можливості для взаємодоповнення між українським та європейським агросекторами», – додала О. Трофімцева.
Джерело:
apk-inform.com