Фото: із відкритих джерел
Міжнародний інститут дослідження рису (IRRI) повідомив про три гібридні сорти рису — Mestiso 120, Mestiso 149 і Mestiso 164 — які мають поєднувати вищу врожайність, раннє достигання та ефективніші схеми виробництва насіння.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
На тлі зростання попиту на рис, кліматичних ризиків і обмежень ресурсів на Філіппінах у фокусі опинилися три гібридні різновиди, розроблені Міжнародним інститутом дослідження рису (IRRI): Mestiso 120, Mestiso 149 і Mestiso 164. У матеріалі IRRI ці гібриди описують як такі, що можуть підвищити врожайність і водночас зробити насіння гібридного рису доступнішим завдяки ефективнішому насінництву.
Кожен із трьох гібридів має свою «сильну сторону»: Mestiso 164 — результати в національних оцінюваннях і раннє достигання; Mestiso 120 і Mestiso 149 — належність до дволінійних гібридів, де виробництво насіння потенційно простіше та дешевше.
Що відомо про врожайність і строки достигання
Mestiso 164 створили за традиційною трилінійною системою гібридизації, яку використовують у виробництві гібридного рису десятиліттями. За даними національних оцінювань, середня врожайність Mestiso 164 становила 8,8 т/га — на 14% більше, ніж у гібридного контрольного сорту Mestiso 6. Також зазначено, що сорт достигає приблизно за 109 днів, що може дати змогу збирати врожай раніше й потенційно знижувати виробничі витрати.
Mestiso 149 і Mestiso 120 належать до дволінійних гібридів. У матеріалі наголошується, що на відміну від трилінійних схем, дволінійні потребують меншої кількості батьківських ліній і меншої кількості етапів схрещування для отримання насіння, що підвищує ефективність насінництва.
Окремо відзначено Mestiso 120: у демонстраціях на полях фермерів він показував врожайність до 12 т/га. Як пояснив головний науковець IRRI та керівник напряму Hybrid Rice Technology for Industry доктор Джаухар Алі, однією з давніх проблем гібридного рису було «пробити» бар’єри врожайності та отримувати такі рівні стабільно.
“For many years, one of the challenges in hybrid rice has been breaking through yield barriers. We have not seen many materials consistently reaching those levels.”
У матеріалі також підкреслюють, що коротша тривалість вегетації нових гібридів може допомогти ефективніше використовувати воду та краще керувати виробництвом за дедалі менш передбачуваних умов вирощування.
Mestiso 120: акцент на зниженні викидів метану
Дослідники ідентифікували Mestiso 120 як перший у світі гібридний сорт рису з низькими викидами метану. У публікації нагадують, що рисівництво є одним із найбільших джерел метану в агросекторі, а більшість підходів до зниження викидів зазвичай пов’язані зі змінами в управлінні полем. У випадку Mestiso 120 нижчі викиди пов’язують із генетичними особливостями сорту.
За результатами оцінювання, Mestiso 120 виділяє приблизно на 30% менше метану, ніж звичайні сорти рису, навіть за умов затоплення. Додатково зазначено, що тривалість його вегетації становить 113–114 днів.
Насінництво: чому дволінійні гібриди можуть бути дешевшими
У матеріалі IRRI окремо пояснюють, що поширення гібридного рису часто стримують ціна та доступність насіння. На відміну від сортів інбредного типу, гібридне насіння потрібно щоразу отримувати шляхом схрещування підібраних батьківських рослин, що вимагає спеціалізованих систем, додаткової праці та точного менеджменту.
“People often think hybrid rice is expensive, but they do not always understand the science behind seed production,”
“The real question is not only how much grain the farmer harvests. The question is how much seed can be produced from a hybrid combination and how efficiently it can be multiplied.”
Mestiso 120 і Mestiso 149 створили з використанням thermo-sensitive genetic male sterility (TGMS) — технології термочутливої генетичної чоловічої стерильності, яка прибирає потребу в одній із батьківських ліній, необхідних у трилінійній системі. За рахунок меншої кількості ліній насінництво стає простішим і ефективнішим. У публікації зазначено, що TGMS може знизити витрати на виробництво гібридного насіння на 40–50%.
Також наведено порівняння потенційної насіннєвої продуктивності: у традиційному виробництві гібридного насіння типовими є 2–2,5 т/га, тоді як нові дволінійні гібриди демонстрували 3–3,5 т/га. Більший вихід насіння з тієї самої площі, за логікою матеріалу, означає нижчу собівартість, кращу доступність і потенційно нижчу ціну для фермерів.
“This is the real game changer. The economics of seed production determine whether a hybrid technology succeeds.”
Комерціалізація на Філіппінах
Для підтримки ширшого впровадження Mestiso 120, за даними публікації, ліцензували компанії Tao Foods Company для виробництва та дистрибуції насіння на Філіппінах у межах програми Rice-to-Rise Program. Mestiso 149 і Mestiso 164 у матеріалі названі доступними для майбутньої комерціалізації та можливостей впровадження.
Основні факти (коротко)
- Mestiso 164: трилінійний гібрид; середня врожайність 8,8 т/га; на 14% вище за Mestiso 6; достигання близько 109 днів.
- Mestiso 120: дволінійний гібрид (TGMS); у фермерських демонстраціях — до 12 т/га; 113–114 днів вегетації; приблизно на 30% нижчі викиди метану навіть за затоплення.
- Mestiso 149: дволінійний гібрид (TGMS); акцент на ефективнішому насінництві.
- TGMS: у матеріалі вказано потенціал зниження витрат на виробництво гібридного насіння на 40–50%.
- Насіннєва продуктивність: традиційно 2–2,5 т/га насіння; для дволінійних гібридів демонстрували 3–3,5 т/га.
Для виробників рису ключовий практичний сенс цих розробок — у поєднанні врожайності та коротшого циклу з потенційно дешевшим і масовішим виробництвом гібридного насіння, що може зняти одну з головних бар’єрних статей витрат при переході на гібриди.