Фото: із відкритих джерел
Німецькі виробники картоплі стикаються зі зростанням витрат, поширенням цикад, які переносять бактеріальні збудники, та скороченням доступних діючих речовин для захисту рослин. У UNIKA наголошують: вирощування залишатиметься можливим, але без рішень щодо ЗЗР і селекції ризики для виробництва зростатимуть.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Картоплярство в Німеччині дедалі більше залежить від того, чи вдасться стримати виробничі витрати та зменшити фітосанітарні ризики. Голова Union der Deutschen Kartoffelwirtschaft (UNIKA) Олаф Фоєрборн у коментарі профільному медіа зазначає, що вирощування картоплі в країні й надалі буде можливим, однак виробникам потрібні «певні допоміжні кроки», аби культура залишалася економічно виправданою.
За його словами, фермери мають розуміти й контролювати ризики, щоб «заробляти на вирощуванні», інакше картопля ставатиме надто дорогою для виробника.
Цикадний комплекс і бактеріальні хвороби: головний виклик сезону
Найбільшою загрозою для картоплярства Фоєрборн називає цикад. Вони переносять бактеріальні збудники, які можуть призводити до бактеріального в’янення бульб. У UNIKA підкреслюють, що в останні роки наслідки проявлялися як у врожайності, так і в якості продукції.
Окрема проблема — складність виявлення ураження на ранніх етапах. Візуально хвороби «майже не помітні», і лише підготовлений фахівець може ідентифікувати уражені бульби. Часто дефекти проявляються вже на етапі переробки або під час приготування.
«Навіть ураження на рівні десяти відсотків може призвести до повної втрати партії», — зазначає Олаф Фоєрборн, пояснюючи, що в процесі переробки здорові й хворі бульби неможливо відокремити.
Захист рослин: ставка на тимчасові дозволи та потреба в «регулярних» реєстраціях
За словами голови UNIKA, у картоплярстві наразі немає регулярно зареєстрованих засобів захисту для контролю шкідника, якого в матеріалі названо «Schilfglasflügelzikaden». Тому виробники змушені спиратися на так звані екстрені (тимчасові) дозволи, які на обмежений період дають можливість застосовувати відповідні препарати для стримування цикад.
Паралельно розглядають агротехнічні підходи — зокрема елементи сівозміни та вирощування певних проміжних культур. Водночас Фоєрборн наголошує, що ці рішення лише на старті, а поширення цикад відбувається швидко.
Моніторинг, за його оцінкою, також має обмеження: під час загальнонаціональних спостережень на полях інколи фіксували небагато спійманих цикад, але при цьому отримували сильне ураження. Це, на думку представника галузі, і робить шкідника особливо небезпечним.
Країна без частини фунгіцидів: ризики для контролю фітофторозу
Окремий блок проблем — скорочення доступних діючих речовин проти хвороб, зокрема фітофторозу (krautfäule). Фоєрборн зазначає, що у 2025 році тиск хвороби був не надто високим, тоді як у 2024-му через опади впродовж вегетації ситуація була складнішою, особливо на південному заході та заході Німеччини. За цих умов, за його словами, було важко «взяти фітофтороз під контроль» наявними фунгіцидами.
Він також звертає увагу на ризик резистентності: що менше діючих речовин залишається в розпорядженні виробника, то складніше стримувати хворобу, яка здатна формувати стійкість. У цьому контексті Фоєрборн говорить про потребу в нових діючих речовинах або навіть у нових групах діючих речовин.
Серед прикладів втрат у портфелі ЗЗР він називає Mancozeb, який, за його словами, виконував захисну функцію проти фітофторозу за регулярного застосування. Без нього контроль хвороби в «роки фітофторозу», на його думку, буде складнішим.
Селекція і нові методи: довгий горизонт, але очікування на прискорення
Щодо стійкості до проблем, пов’язаних із цикадами, у UNIKA визнають: селекція лише на початку шляху. Спершу потрібно визначити, які з наявних сортів мають хоча б відносну стійкість. Фоєрборн зазначає, що за останні чотири роки знаходили більш толерантні сорти, але були й «відкати», коли після двох стабільних років урожайність знижувалася.
Він нагадує, що виведення нових сортів — процес тривалий: від 10–15 років і до 20 років до відчутного результату. На цьому тлі Фоєрборн позитивно оцінює потенціал нових селекційних методів, зокрема CRISPR/Cas, як інструменту, що може прискорити роботу. Водночас він підкреслює важливість збереження різноманіття сортів і недопущення залежностей у межах майбутнього регулювання.
Що це означає для виробників
- Фітосанітарний ризик зростає через поширення цикад і складність ранньої діагностики ураження партій.
- Доступ до ЗЗР стає критичним фактором: у матеріалі наголошується на відсутності регулярних реєстрацій проти згаданого виду цикад і залежності від тимчасових дозволів.
- Фунгіцидний «інструментарій» звужується, що ускладнює контроль фітофторозу в роки високого тиску та підсилює ризики резистентності.
- Селекція може дати відповідь, але потребує часу; очікування галузі пов’язані з прискоренням завдяки новим методам селекції.