Фото: із відкритих джерел
Експерти з агросектору, кліматології та громадського здоров’я обговорили, як зміни клімату й розширення зрошуваного рисівництва можуть впливати на поширення трансмісивних хвороб у країнах Африки на південь від Сахари. Серед запропонованих підходів — інтеграція контролю переносників у практики сталого виробництва рису, зокрема через управління водою.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Нові дані та дискусії фахівців вказують на зближення двох трендів — зміни клімату та розвитку систем виробництва рису — які разом можуть впливати на поширення трансмісивних хвороб, зокрема малярії та шистосомозу, у країнах Африки на південь від Сахари. У матеріалі наголошується, що для відповіді на ці ризики потрібні узгоджені рішення на стику агровиробництва та громадського здоров’я.
Попри десятиліття інвестицій, малярія залишається однією з провідних причин смертності в регіоні: оцінка, наведена в публікації, становить близько 600 тис. смертей щороку, причому 76% — діти віком до п’яти років. Нинішні заходи переважно зосереджені на інсектицидних сітках, вакцинах і лікуванні. Водночас експерти звертають увагу, що управлінню місцями розмноження комарів приділяють недостатньо уваги, а кліматичні зміни можуть посилити проблему через вплив на опади, повені та температурні режими.
Чому рисові системи потрапляють у фокус
Затоплені рисові чеки є відомими місцями розмноження комарів роду Anopheles, зокрема Anopheles gambiae, який у матеріалі названо основним переносником малярії. Такі водні екосистеми також можуть бути середовищем для прісноводних равликів — переносників шистосомозу (паразитарного захворювання). Це означає, що рисові агроекосистеми здатні одночасно впливати на кілька ризиків для здоров’я населення.
У публікації зазначено: у міру розширення зрошуваного рисівництва на тлі підвищення температур і зміни режимів опадів потенціал зростання передачі цих хвороб може збільшуватися в багатьох рисосійних регіонах.
Що обговорювали на міжсекторальній зустрічі
Ці питання стали предметом нещодавнього воркшопу, який організувала London School of Hygiene and Tropical Medicine, а приймаючою стороною виступила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). До обговорення долучилися експерти з аграрної сфери, кліматичної науки та громадського здоров’я. International Rice Research Institute (IRRI) був представлений докторкою Мелані Коннор, яка поділилася баченням того, як селекція рису, агрономічні інновації, стратегії диверсифікації та поліпшене управління водою можуть допомагати зменшувати придатні для переносників середовища.
Учасники підкреслили, що так само, як рисовий сектор розвивав технології для підвищення врожайності зі зниженням викидів парникових газів, подібні траєкторії інновацій можуть бути застосовані й для мінімізації ризиків, пов’язаних із переносниками хвороб. Зокрема, інтеграція контролю переносників у сталі системи виробництва рису може стати стандартною практикою в країнах Африки на південь від Сахари.
Підхід One Health і значення для агросектору
Воркшоп також наголосив на важливості підходу One Health — розуміння того, що результати для здоров’я людей формуються під впливом чинників у системі «людина–тварини–довкілля». Логіка запропонованих рішень полягає в тому, щоб впливати на екологічні умови, які підтримують популяції переносників, і таким чином доповнювати наявні медичні інтервенції.
За підсумком обговорень, вбудовування компоненту протидії трансмісивним хворобам у програми досліджень і розвитку рисівництва розглядають як практичний шлях, що може одночасно підтримувати громадське здоров’я, кліматичну стійкість і продовольчу безпеку у вразливих регіонах.