Фото: із відкритих джерел
У Північній Голландії учасники «Lettuce Chain Day» обговорили тиск попелиці Nasonovia ribisnigri, ризики Bremia та проблеми якості салату. Попри появу перших стійких сортів айсберга, виробники й переробники наголошують: однієї генетичної стійкості недостатньо, а альтернативи через обмеження ЗЗР ще шукають.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
У Зваагдейк-Ост (Північна Голландія, Нідерланди) представники всього ланцюга виробництва салату — від селекції та розсади до вирощування й переробки — зібралися на Lettuce Chain Day (Sla Keten Dag), щоб знову повернутися до теми попелиці Nasonovia ribisnigri та пов’язаних із нею виробничих втрат. Паралельно учасники обговорили Bremia та низку проблем якості, зокрема внутрішній tipburn, стрілкування (bolting) і трипсів. Загальна тема зустрічі була сформульована як «Якість салату по всьому ланцюгу».
Під час дискусії учасники наголошували, що навіть поява перших стійких сортів салату айсберг у полі не знімає проблему повністю. На думку виробників, потрібні додаткові інструменти на тлі швидкого скорочення доступних засобів захисту рослин, а також — ширші дослідження.
Тиск попелиці у 2026 році та як це вплинуло на випробування
Керівниця проєктів із овочів відкритого ґрунту у Vertify Ілсе Влаар повідомила, що цього року тиск попелиці був нижчим, ніж у попередні сезони. Це підтверджує моніторинг попелиці Нідерландської загальної інспекційної служби. За її словами, це був найнижчий рівень тиску з 2023 року.
Водночас нижча чисельність шкідника ускладнила дослідницьку роботу: для коректної оцінки альтернативних методів контролю потрібен достатньо високий тиск попелиці.
Які підходи тестують: біоконтроль, вода та польова термообробка
У межах державно-приватного партнерства «Sufficient healthy and sustainably grown lettuce in open field» у 2026 році у випробуваннях розглядали кілька напрямів:
- використання природних ворогів (ентомофагів);
- змивання попелиці у полі великими обсягами води;
- термічну обробку у полі.
На запитання з аудиторії про те, який підхід наразі виглядає найперспективнішим, Ілсе Влаар відповіла, що однозначно сказати складно: багато випробувань ще тривають, а готового рішення поки немає.
Ставка на раннє виявлення: моніторинг як ключ до втручання
Представник Vertify Йоган Кос у своєму виступі акцентував на потенціалі оптимізації моніторингу хвороб і шкідників. Логіка проста: дані з нових методів спостереження мають допомогти втручатися раніше.
За його словами, попелицю найкраще контролювати до того, як вона потрапить у центр головки. Коли шкідник опиняється всередині, боротися з ним майже неможливо, оскільки системні засоби захисту рослин заборонені.
Стійкі сорти айсберга: полегшення є, але з обмеженнями
Виробник Дорус Дроог (Pater Broersen) та консультант із вирощування Генрі Ромбаутс (Hortagri Advice International) поділилися досвідом роботи з новими стійкими сортами салату айсберг, які постачають селекційні компанії Enza Zaden та Rijk Zwaan.
За їхніми словами, у секторі позитивно сприйняли те, що стійкі сорти стали доступними швидко. Водночас вирощування нових сортів залишається складним, особливо в умовах надзвичайно сухого й спекотного літа 2026 року. Зокрема, нові сорти виявилися схильними до стрілкування (bolting). Окремо зазначалося, що сорти Rijk Zwaan не мають повного захисту від Bremia через відсутність стійкості до Bremia 38.
Екстрений дозвіл на Movento та різниця з сусідніми країнами
Під час обговорення Генрі Ромбаутс згадав тимчасовий екстрений дозвіл на Movento в Нідерландах. За його оцінкою, дозвіл тривалістю один тиждень мало допоміг виробникам салату в середині літа.
Також учасники звернули увагу на відмінності в регуляторних рішеннях у Бельгії та Німеччині: продукти, які вже не дозволені в Нідерландах, там можуть застосовуватися. Як наслідок, бельгійські виробники молодих рослин проводять обробки Phytodrip на розсаді салату, призначеній для нідерландського ринку, тоді як нідерландські розсадники не можуть надавати таку послугу.
За словами Ромбаутса, обробка під час висаджування (transplant treatment) дозволяє салату айсберг залишатися без попелиці протягом перших 3–4 тижнів після висаджування. Це критично для виробників, у яких салат у полі досягає товарного розміру приблизно за 6–7 тижнів. Він також зазначив, що цього року не знаходив попелиці в головках із оброблених рослин.
Де проблема найгостріша та що це означає для переробки
Аннесіт Зібенга (Heemskerk) від імені переробної галузі (також згадувалися Vezet, Hessing і Plukon) повідомила, що найбільші проблеми з попелицею знову фіксували на півночі Нідерландів. У 2025 році, за її словами, на півдні «майже не було проблем, якщо вони взагалі були».
Серед можливих пояснень учасники обговорювали вплив екстремального літа. Зокрема, зазначалося, що літературні дані вказують на уповільнення розмноження попелиці за температури вище 28°C. У цьому контексті покривні матеріали також тестують як спосіб реалізації термічних обробок у вирощуванні салату.
Для салату айсберг стійкі сорти цього року частково зняли напругу. Водночас переробники висловили занепокоєння щодо майбутньої зими: обсяг пропозиції салату зі стійких сортів може бути недостатнім, щоб закрити весь попит. Окремо наголошувалося, що для інших листових культур стійких сортів поки немає, і у 2027 році їх також не очікують. Найбільший виклик переробники бачать у салаті ромен.
Миття на переробці та дослідження Bremia
За інформацією з зустрічі, під час переробки салату та листової зелені підприємствам вдається вимивати 80–95% попелиці. Однак повністю «очистити» продукт не виходить навіть за умови зусиль переробників і співпраці з машинобудівниками.
Переробники також планують дослідження щодо Bremia. Після невеликого випробування у 2021 році вони хочуть перевірити у більшому масштабі, що відбувається, якщо салат, інфікований Bremia, пакують після миття: чи продовжує інфекція розвиватися. У 2021 році, за їхніми даними, розвитку не спостерігали, але це потребує коректної перевірки на ширшій вибірці.
Що ще пропонують досліджувати
Наприкінці зустрічі Дорус Дроог звернув увагу на ще один напрям: попри те, що про динаміку популяцій попелиці вже відомо багато, значно менше — про її переміщення. Зокрема, виробники ставлять питання, куди зникає попелиця під час гроз, коли вона раптово зникає з головок. На їхню думку, розуміння цього механізму може додати важливу «частину пазла» у пошуку більш сталого рішення для галузі.
«Попелиця — це не лише проблема виробника».