Фото: із відкритих джерел
ЄС оновив вимоги до вмісту маткових ріжків у зерні та продуктах переробки, зокрема посилив норму для жита на продовольчі цілі. Для агровиробників це означає більшу увагу до вибору сорту, умов цвітіння та післязбирального очищення.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Маткові ріжки — це гриб Claviceps purpurea, який зимує в ґрунті та здатен уражувати посіви зернових. Найчастіше проблема проявляється у житі та тритикале, тоді як самозапильні культури на кшталт пшениці, спельти чи ячменю уражуються значно рідше.
Під час ураження замість нормального зерна формується чорне «зерноподібне» склероційне тіло (склероцій). У ньому міститься токсична суміш більш ніж 50 алкалоїдів. У матеріалі підкреслюється, що ці токсини не руйнуються під час переробки на борошно, хліб або корм, а потрапляння в харчовий ланцюг може спричиняти отруєння.
Чому ризик зараження залежить від запилення
Ключовим чинником інфекційного ризику є кількість пилку, яку сорт продукує під час цвітіння. Гриб використовує відкриті квітки для зараження: якщо під час цвітіння жита пилку замало, квітки гірше запліднюються, і спори можуть легше закріплюватися.
Тому вищу пилкоутворювальну здатність у матеріалі названо ефективним інструментом зниження ризику. Зазначається, що селекційна реалізація цього підходу складна: частина гібридних сортів може формувати більше пилку. Інший підхід — домішування до насіння пилконасичених популяційних сортів, щоб поліпшити запліднення квіток.
Погода, агрофон і що реально працює
Поширенню маткових ріжків сприяє волога й прохолодна погода під час цвітіння. Також ризик може зростати за зрошення, оскільки пилок при цьому «злипається». Натомість вітропроникні посіви швидше підсихають і поліпшують перенесення пилку. У матеріалі також згадано, що довші перерви в сівозміні можуть зменшувати інфекційний тиск.
Окремо наголошено: ефективних фунгіцидних заходів проти маткових ріжків наразі немає. Якщо склероції все ж потрапили в урожай, застосовують сучасні системи очищення — ситові сепаратори та оптичні (кольорові) сортувальники, які можуть відділяти токсичні домішки від зерна.
Нові граничні норми ЄС
- Фуражне зерно: максимально дозволено 1 г склероціїв маткових ріжків на 1 кг зерна.
- Зерно для харчових цілей: улітку 2025 року норму для жита посилили з 0,5 г/кг до 0,2 г/кг. Для менш уразливих культур (зокрема пшениці та спельти) рівень 0,2 г/кг діяв і раніше.
- Наступне посилення з липня 2028 року: для перемеленого житнього борошна граничний вміст знизять з 0,0005 г/кг до 0,00025 г/кг (тобто 250 мкг/кг).
З практичної точки зору ці зміни підвищують значення профілактики в полі (насамперед — вибір сорту з урахуванням ризику ураження та умов запилення) і якості післязбирального очищення, особливо для партій жита, що йдуть на продовольчий ринок.