Верховна Рада України прийняла за основу євроінтеграційний законопроєкт про новий Митний кодекс України №15450. У Міністерстві фінансів пояснили, чому документ є критично важливим для держави та бізнесу.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на www.kmu.gov.ua.
Нещодавно Верховна Рада України прийняла за основу важливий євроінтеграційний проєкт закону – новий Митний кодекс України (№15450).
У Міністерстві фінансів зазначили, що ухвалення нового Митного кодексу є обов’язковою умовою для переговорного розділу 29 «Митний союз» та наближення України до членства в Євросоюзі. Також документ має підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу та створити підґрунтя для того, щоб українська митниця стала надійним східним кордоном ЄС. В умовах тривалої російської воєнної агресії це, за оцінкою міністерства, має не лише економічний, а й безпековий вимір.
У Мінфіні наголосили, що ухвалення нового Митного кодексу в цілому є однією з ключових умов отримання Україною макрофінансової допомоги (Ukraine Support Loan), що дозволить залучити до державного бюджету 1,5 млрд євро.
Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства і налічує 781 статтю. Перехід на нові електронні системи, як зазначається, завершуватиметься поетапно до кінця 2029 року, тож бізнес і митниця матимуть час на адаптацію.
Підготовка до другого читання
Наразі триває підготовка законопроєкту до другого читання у Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, опрацювання пропозицій народних депутатів та узгодження фінальних правок.
Для бізнесу, експертів та громадськості на офіційному вебсайті Мінфіну створено спеціальну рубрику «Проєкт нового Митного кодексу України», де розміщуватиметься інформація про хід підготовки та деталі нового законодавства, зокрема актуальні новини про роботу парламентських комітетів і роз’яснення ключових розділів Кодексу.
Ключові зміни, які запроваджує новий Кодекс
- Уніфікація з правилами ЄС: наближення українських митних процедур до європейських практик, запровадження єдиної термінології та стандартів безпеки.
- Цифровізація та мінімізація людського фактору: повний перехід на сучасні інформаційно-комунікаційні технології, що має знизити витрати бізнесу, пришвидшити формальності та суттєво зменшити корупційні ризики.
- Спільний безпековий простір: основа для здійснення митного нагляду на базі спільної електронної системи управління ризиками після вступу України до ЄС.
- Підтримка надійного бізнесу: розширення системи авторизацій для надійних економічних операторів.
Як розроблявся проєкт
У Мінфіні повідомили, що розробка нового Митного кодексу тривала близько двох років і стала результатом спільної праці 15 експертних команд за участю представників Мінфіну, Держмитслужби, експертів Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) та Проєктного офісу реформ Мінфіну. Переклад Митного кодексу ЄС забезпечили фахівці Association4U, а до обговорення кожної норми долучилися представники 15 провідних бізнес-асоціацій та громадських об’єднань.