Через військові дії чимало аграрних угідь України зазнали забруднень важкими металами. Аби дізнатися рівень забруднення ґрунтів три студенти-магістри створили унікальний міжнародний стартап.
Однією із засновниць стартапу стала наша землячка, українка Ярослава Шилик. Проєкт з дослідження ґрунтів під назвою «Чорнозем» вона започаткувала разом із Олівією Менезис із США та Кирилом Коголом з Німеччини.
«Ми розробляємо дешеве рішення для фермерів, щоб вони могли розуміти статус забруднення їхніх полів через військові дії. Ми створили реагент, який може бути доданий до певних добрив, або до системи поливу. Після того, як він розпилюється на полі, відбувається візуальна, практично миттєва реакція на ділянках.
Відповідно до швидкості реакції на реагент ми можемо також визначати і рівень забруднення землі. Якщо рівень дуже високий, на приклад, на свіжому місці прильоту, тоді реакція буде миттєвою. Але на полі вона зазвичай потребує трохи часу. Чим швидше відбувається реакція, тим вищим є забруднення», – розповіла Ярослава Шилик.
Після внесення реагенту поле швидко сканується дронами на висоті трьох-п’яти метрів. Потім за допомогою алгоритму комп’ютерного зору фіксуються всі осередки забруднення і наносяться на карту, розповіла дослідниця.
«Фермер отримує готові карти в нашому веб-додатку, разом з рекомендаціями, як ізолювати небезпечні ділянки та які культури висадити для їх пришвидшеного очищення. Є низка культур, які витягують з ґрунту важкі метали значно швидше, ніж інші. Наприклад: соняшник, гірчиця, соя. Вони їх успішно витягують з ґрунту і накопичують у своїй біомасі», – пояснює Ярослава Шилик.
За її словами нова розробка підходить не тільки для полів, перевантажених добривами, у складі яких є важкі метали, а також і для територій, забруднених промисловою або фармацевтичною індустрією.
«Наші реагенти можна використовувати і у випадку військового впливу. Коли підривається техніка і відбувається вибух, вивільняються важкі метали, а ще багато продуктів залишку і розпаду інших токсинів, які є складовими вибухівки», – додає Ярослава Шилик.
Визначаючи, де знаходиться найбільші піки реакції на токсин, фермер можемо зрозуміти які ділянки потенційно забруднені ще й іншими супутніми токсинами окрім важких металів. Такі ділянки варто ізолювати від вирощування продукції, яка буде йти на споживання.
«Найближчим часом ми будемо тестувати наш реагент в польових умовах. Почнемо з гранітного кар’єру під Вінницею, де нещодавно підривали припаси. Після цього ми будемо тестувати нашу розробку вже на фермерському полі.
Поки що це буде поле на нейтральній території, не близько до зони бойових дій. Тому, що нам потрібно безпечно відібрати проби ґрунту, подивитися, як це впливає на мікрофлору та інші показники. Але ми сподіваємось, що незабаром наша розробка буде використовуватись і там», – говорить Ярослава Шилик.
Молоді розробники презентували своє рішення на багатьох тематичних заходах, виставках та змаганнях. У Нью-Йорку їх стартап отримав найвище визнання.
«У Нью-Йорку ми отримали приз Overall Winner, Biodesign Challenge 2025. Це була наша перша перемога, яка дала нам дуже сильний поштовх і віру в себе. А ще розуміння того, що проблема забруднення українських ґрунтів, є цінною навіть далеко за межами України.
Насправді, Україна є дуже важливим світовим експортером агропродукції. До 2022 року ми експортували біля 50% усього соняшнику у світі. Ми експортували дуже багато пшениці. Військові дії, які відбуваються зараз, вони підривають наші аграрні спроможності. І це також сильно впливає на економічний статус інших країн», – переконана Ярослава Шилик.
Катерина Звєрєва, дослідниця впливу війни на ґрунти, засновниця технології AgRE, експертка ФАО ООН:
«Сьогодні масштаби втрат українських ґрунтів і земельних ресурсів унаслідок війни вражають. Україна мала близько 42 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель, це приблизно 70 % території країни. За оцінками низки міжнародних дослідницьких центрів, станом на 2024–2025 роки лише приблизно 24 мільйони гектарів цього масиву залишаються доступними й відносно безпечними для повноцінного використання, решта територій тимчасово вибувають з обігу через бойові дії, замінування та пов’язані ризики.
Офіційні та міжнародні структури говорять про безпрецедентний рівень військового забруднення: понад чверть території України або навіть більше третини країни розглядається як потенційно забруднена мінами та вибухонебезпечними предметами, а щонайменше близько 2,6 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь уже безпосередньо постраждали від боєприпасів.
Українські економісти оцінюють площу сільгоспземель у зоні ризику мінного забруднення до 16 мільйонів гектарів, що співмірно з найбільшими аграрними регіонами ЄС. Окреме занепокоєння викликає не тільки вибухонебезпечний, а й хімічний компонент цього забруднення.
Низка наукових досліджень 2023–2025 років уже фіксує підвищений вміст важких металів (зокрема свинцю, кадмію, цинку та інших елементів) у ґрунтах полів, які зазнали інтенсивних обстрілів у Чернігівській, Сумській, Харківській та інших областях. Це створює довгострокові ризики для безпечності продовольства, здоров’я людей та екосистем. У такому контексті розробки на кшталт «Чорнозем» – це не факультативна інновація, а елемент критично важливої інфраструктури безпеки.
Але надзвичайно важливо, щоб:
- діагностика ґрунтів була системною, масштабованою та сертифікованою – не лише для кількох пілотних полігонів, а для мільйонів гектарів, які потребують обстеження;
- виявлення забруднень супроводжувалося якісною ремедіацією – хімічною, фізичною чи біологічною, з урахуванням локального ґрунтового профілю, клімату та структури агровиробництва;
- рішення перевірялися на ефективність і безпечність – на рівні, який відповідає вимогам українського законодавства та міжнародних стандартів.
Саме на етапі відновлення й ремедіації рішення, які ми розробляємо в AgRE разом з українським фермером Михайлом Сорокою, можуть стати важливим доповненням до технологій діагностики: мова про комплексні підходи до зменшення засоленості, нейтралізації токсичних сполук та відновлення продуктивності ґрунтів у зонах, що постраждали від військових дій.
Критичною умовою успіху є координація з державними програмами розмінування та відновлення, а також залучення державного й міжнародного фінансування. Лише в рамках такої системної політики можна повернути пошкоджені і потенційно небезпечні землі у безпечний сільськогосподарський обіг і тим самим зміцнити продовольчу безпеку України та партнерських країн.
Для України в умовах війни ключове завдання не просто зберегти аграрний потенціал, а відбудувати та модернізувати систему управління земельними ресурсами, інтегрувати інноваційні рішення від нових реагентів і технологій ремедіації до дронів і алгоритмів комп’ютерного зору.
Чим раніше ми зробимо цей перехід від точкових рішень до масштабної політики, тим меншими будуть довгострокові екологічні, економічні та ризики для здоров’я.
Я щиро сподіваюся, що ця проблема буде сприйнята не як завдання одного стартапу чи окремого проєкту, а як національна стратегічна ціль, яка потребує спільних дій науки, агровиробників, держави та міжнародних партнерів».