Присадибний сектор дає 46 відсотків українського молока Фото: з відкритих джерел
У липні 2026 року господарства всіх категорій виробили 563,70 тис. тонн молока-сировини, що на 15% менше, ніж у липні минулого року, повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на попередні дані Держстату.
Проте всередині цієї цифри два протилежні процеси. Підприємства виробили 281 тис. тонн — на 4,5% більше, ніж торік. Господарства населення — 282,70 тис. тонн, тобто на 28,3% менше.
Та сама картина за сім місяців: молочнотоварні ферми наростили виробництво на 5%, присадибний сектор втратив 27%. Загальний результат — мінус 12% до торішнього періоду.
Структура ринку при цьому лишається майже рівною: 54% молока дають підприємства, 46% — господарства населення. Саме тому втрати в присадибному секторі перекривають зростання ферм.
Спека вплинула, але не вирішила
Погодний чинник у галузі не заперечують. За оцінкою асоціації, спекотна погода зменшила виробництво в багатьох господарствах на 10–15%, оскільки не всі молочнотоварні ферми пройшли модернізацію й укомплектовані сучасними вентиляційними системами, які дозволяють коровам уникнути теплового стресу.
Наслідок був відчутним: через падіння надоїв окремим господарствам не вдалося виконати плани із забезпечення переробних підприємств сировиною.
Проте показово інше — навіть за цих обставин обсяги на фермах виявилися вищими за торішні. Тобто спека загальмувала зростання промислового сектору, але не спричинила його падіння. Присадибні ж господарства скорочуються незалежно від погоди, і це процес, який триває не перший рік.
Імпортний сир забирає обсяг у переробників
Тиск на попит іде з іншого боку. У першому півріччі в Україну ввезли 23 тис. тонн імпортного сиру, що на 20% більше, ніж торік. У перерахунку на сировину це близько 250 тис. тонн молока, яке мали б переробити українські сировари.
Для розуміння масштабу: це майже половина всього виробництва молока-сировини за один липень.
Читайте також: Імпорт сирів в Україну зріс на 20,6% за півроку
Попит стримують і два інші чинники: скорочення споживання незбираномолочна продукціяна внутрішньому ринку та сповільнення експорту вершкового масла до ЄС.
Окремою проблемою стали удари по розподільчих центрах торгівельних незбираномолочної продукції мереж Novus, «Сільпо», АТБ і накопичувальному центру Danone. Коли такий центр випадає з логістичного ланцюга, обсяги замовлень незбираномолочної продукції для супермаркетів падають майже на тиждень, а в переробників з’являються надлишки сировини.
Прогноз на четвертий квартал невтішний
В асоціації допускають скорочення виробництва вже й на фермах наприкінці року. Причина в економіці: собівартість молока-сировини набагато вища за поточні закупівельні ціни, які в кращому разі дозволяють вийти в нуль, а в гіршому є збитковими.
Ситуацію ускладнює вартість доставлення — через подорожчання пального зростають витрати на перевезення молока до заводу, а при розрахунку прибутковості враховується саме ціна з урахуванням доставлення.
Додається й перспектива подорожчання кормів. Ринок добрив увійшов у період високих цін та обмеженої пропозиції: спотові обсяги мінімальні, імпорт фосфорних і NPKS-добрив у попередні місяці був недостатнім, а дорожча логістика підіймає собівартість постачання.
Регіональна картина при цьому неоднорідна: за сім місяців сільгосппідприємства наростили виробництво у 14 областях, причому найбільше — на Рівненщині плюс 36%, Харківщині плюс 26%, Івано-Франківщині та Львівщині по 15%.